YOZUEE
Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
Yozuee lápi lɛ́ a bↄↄlɛkɛwɛ̃ɛ lá Mↄizi gɛ̃ɛ Yozuee dↄ̀aa Isailiↄnɛ, lá aa Kanaa bùsu sì ń lá wà bùsupi kpaalɛnɛ́ bui ń buio, aa zↄ̃̀lɛzↄ̃lɛu. Lápi kpaalɛa lɛɛ àaↄ̃ɛ ↄ̃n kɛ:
Kanaa bùsu sia (1-12)
Bùsupi kpaalɛa (13-21)
Yozuee yã́ gbɛzãↄ (22-24)
Kɛ́ Lua bùsu kpà a gbɛ̃́ↄwa, à lɛ́ pↄ́ a gbɛ̃̀ ń deziↄnɛ ń a pↄ́ pↄ́ a gbɛ̃̀ Mↄiziɛↄ pàpaɛ. Yãa Lua kua ń a gbɛ̃́ↄ guu, an Kanaa bùsu sia yã́ gbianɛ́, lá an bↄa Egipi bùsuu yã́ gbianɛ́wa. Lua mɛ́ zĩkà a gbɛ̃́ↄnɛ, ↄ̃mɛ tò aa zĩblè aa bↄ̀ aafia.
Bùsu pↄ́ aa zĩblèwàↄ ń bùsu pↄ́ gↄ̃̀ aa siↄ, a kpaalɛanɛ́ bui ń buio ua ń uao lɛ́ ↄlↄwɛ̃ɛ lá Lua ì laaidↄmá, asa a tò an baade azĩa tↄↄlɛ vĩɛ.
Kanaa bùsu sia ń a kpaalɛao dau siuawɛ̃ɛ guu wi dↄ̃ kɛ́ Lua náai vĩ, ì lɛ́ pↄ́ a gbɛ̃̀nɛ́ↄ papa, mɛ́ à kũ̀ aa ńzĩa kpawàɛ, aaliↄ aà yã́ kũa. Isailiↄ zↄ̃lɛa buipãle luadↄ̃nsaiↄ guuá kaiɛ, asa ì ń luanaaikɛa bãdɛɛ. Bee yã́i Yozuee fɛ̀lɛ zɛ̀ à Luabaakuańnↄ yã́ bↄↄlɛkɛ̀nɛ́ gↄↄ pↄ́ aa kãaaa Sikɛũ (24). À ń gbálaai maamaa, ↄ̃ gbɛ̃́ↄ zɛ̀o wà zↄble Diiɛ. A gbɛa Isailiↄ ń ń bùsuo yãziↄ dàalɛ. Za gↄↄ bee an ibɛɛ pↄ́ liaańziↄ ìↄ ye ń bùsupi símáɛ gↄↄpii. Isailiↄ sↄ̃, lá Lua mɛ́ ń gbá bùsupi mɛ́ aà bàa kúńnↄ, bee ↄ̃ ãnabiↄ ìↄ dↄńgu mↄ̀ↄmↄↄ. Sema aaↄ yã́ pↄ́ Luapi dìlɛnɛ́ↄ kũa.
1
Dii yãdilɛa Yozueeɛ
Dii zↄ̀blena Mↄizi gaa gbɛa Dii yã'ò Mↄizi zↄbãna Yozuee, Nuni nɛ́ɛ à mɛ̀: Ma zↄ̀blena Mↄizi gà. Fɛlɛ bua Yuudɛ̃wa la sa, mpi ń Isailiↄ píi, í gɛ̃ bùsu pↄ́ má kpàwáu. Gu pↄ́ á gbá pɛ̀lɛu píi, má kpàwá lá má ò Mↄiziɛwaɛ.* Iko 11.24 Sɛa za guwaiwaiu e gɛa Libã bùsuu, sɛa za swa zↄ̃ↄ pↄ́ wì mɛ Uflata e gɛa ísia pↄ́ kú bɛ'aɛ oi, Itiↄ bùsupi a gↄ̃ á bùsu ũ píiɛ. E ǹ gɛ ǹ gaò gbɛ̃e a e n gã fĩo. Lá má kú ń Mↄizio, màa máↄ kunnↄ. Má n to weo, má pãkpanzi bauo. Iko 31.6-8, Ɛbɛ 13.5
Sↄ̃dilɛ, níↄ wↄ́ↄ vĩ, asa ḿmɛ ńyↄ̃ bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛ ma mɛ̀ má kpámá Daa 15.7, 28.13 sí, ní kpá gbɛ̃́ɛ beeↄwa. Sↄ̃dilɛ, níↄ wↄ́ↄ vĩ lé! Laaidↄ ikoyã pↄ́ ma zↄ̀blena Mↄizi dànɛwa, níↄ kũa píi. Ńsu kɛ̃wà ǹ na ↄplaai ge zɛɛ oio, n tá ali kɛ naɛ. To Mↄizi ikoyã lápi yã́ àↄ dↄ ń lɛ́u, níↄ làasookɛwà fãanɛ ń gwãasĩnao. Laaidↄ yã́ pↄ́ kú a guuwa píi, ní zĩkɛwà, n tá iↄ na, n yã́ iↄ bↄ maa. Mámɛ ma yãdìlɛnɛo lò? Sↄ̃dilɛ, níↄ wↄ́ↄ vĩ. Ńsu to vĩa n kũo. Ńsu to sↄ̃ kɛ̃nguo, asa ma Dii n Lua, máↄ kunnↄ gu pↄ́ ńlɛ gɛ́u píiɛ.
10 Ɔ̃ Yozuee ò Isaili dↄaanaↄnɛ à mɛ̀: 11 À bòo kɛɛlɛ, í o gbɛ̃́ↄnɛ aa kũ̀sũa sↄukɛ, asa gↄↄ àaↄ̃ gbɛa aa bua Yuudɛ̃wa la, aai gɛ́ bùsu pↄ́ Dii ń Lua kpàmá aaↄ vĩ síi. 12 Yozuee ò Lubɛni buiↄnɛ ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ doo à mɛ̀: 13 À to yã́ pↄ́ Dii zↄ̀blena Mↄizi dìlɛɛ́ɛ bee dↄágu, à mɛ̀ Dii á Lua a to à kã́mabokĩi e, à bùsuɛ bee kpàwáɛ. 14 Ayãmɛto á nↄɛↄ ń á nɛ́fɛ̃nɛnaↄ ń á pↄtuoↄ gↄ̃ bùsu pↄ́ Mↄizi kpàwáu Yuudɛ̃ baala, á zĩgↄ̃ↄ i dↄaa bua á gbɛ̃́ↄnɛ ḿpii, aaiↄ ń gↄ̃kɛbↄↄ kũa, aai dↄńlɛ́ 15 e Dii àↄ tó á gbɛ̃́ↄ kã́mabokĩi e lá a kɛ̀ɛ́wa, ampiↄ sↄ̃ aai gↄ̃ bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpámá vĩ. Bee gbɛa í su bùsu pↄ́ gↄ̃̀ á pↄ́ ũɛ beeu, í zↄ̃lɛ bùsu pↄ́ Dii zↄ̀blena Mↄizi kpàwá Yuudɛ̃ baala gukpɛ oipiu.§ Nao 32.28-30, Iko 3.18-20 16 Ɔ̃ aa wèwà aa mɛ̀: Yã́ pↄ́ ń dìlɛwɛ̃ɛ píi wá kɛɛ. Gu pↄ́ n wá zĩ́u píi wá gɛɛ. 17 Lá wa zĩkɛ̀ Mↄizi yã́wa píi, màa wá zĩkɛ n yã́wa lↄ. Dii n Lua aàↄ kunnↄ, lá a kú ń Mↄiziowaɛ. 18 Gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ n yã́ kpɛ à gì yã́ pↄ́ ń dìlɛɛ kɛi, à gàɛ. Sↄ̃dilɛ, níↄ wↄ́ↄ vĩ lé!

*1:3 Iko 11.24

1:5 Iko 31.6-8, Ɛbɛ 13.5

1:6 Daa 15.7, 28.13

§1:15 Nao 32.28-30, Iko 3.18-20