LUTU
Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
Lutuá Mↄabu nↄɛ pↄ́ kú dↄaanaↄ gↄↄɛ. Yã́ gbia pↄ́ kú a guu mɛ́ dɛ buipãle nↄɛ gɛ̃a Lua gbɛ̃́ↄ guu ũ. Beewa lápi lɛ́ Lutu yãkɛa a zɛ́wa yã́ bↄↄlɛkɛ. Nↄɛpiá Mↄabu buiɛ, aà zãkɛa ń Isaili gↄ̃ɛo mɛ́ tò a gↄ̃̀ Isailiↄ Lua gbɛ̃́ ũ. Lutu zɛ̀ ń a zã́ da Naomio, ↄ̃ Lua fĩabòɛ̀ náai yã́ pↄ́ a kɛ̀pi yã́i. Lutu ń a zã́ da Naomio lɛ́ taasikɛ káau, ↄ̃ aa gɛ̃̀ nama guu gbɛzã. Lápi ↄ̀lↄwɛ̃ɛ lá gbɛ̃́ↄ ì Lua náaikɛ mɛ́ aaìↄ kↄ̃ náai vĩ lↄ.
Lutu nɛ́ pↄ́ a ì yã́ mɛ́ lápi yã́zĩnda ũ. Nɛ́ pↄ́ a ìpi mɛ́ kí Davidi dezi ũ. Mↄabu bui Lutupiá Davidi daziɛ, mɛ́ aà tↄ́ kú bui pↄ́ Yesu Kilisi bↄ̀ ń guuↄ tↄ́ guu. (Mat 1.5).
1
Naomi ń Lutuo
Gↄↄ pↄ́ dↄaanaↄ lɛ́ kible Isaili bùsuu, imina kà, ↄ̃ gↄ̃ɛe bↄ̀ Bɛtɛlɛũ Yuda bùsuu, à gɛ̀ gↄↄplakɛi Mↄabu bùsuu ń a nao ń a nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn plaↄ. Gↄ̃ɛpi tↄ́n Ɛlimɛlɛki. Aà na tↄ́n Naomi. Aà nɛ́ↄ tↄ́n Maloni ń Kilionio. Ɛflata bùsudeↄnɛ. Aa gɛ̀ Mↄabu bùsuu, ↄ̃ aa ku we. We Naomi zã́ Ɛlimɛlɛki gàu, aàpi mɛ́ gↄ̃̀ ń a nɛ́ gbɛ̃ↄn plapiↄ. Aa Mↄabu nↄɛↄ sɛ̀ nↄ ũ, ado tↄ́n Ɔↄfa, ado sↄ̃ Lutu. An kua we wɛ̃̀ kwi taa gbɛa ↄ̃ Maloni ń Kilionio gà ḿpla ḿpii, ↄ̃ Naomi gↄ̃̀ zã́sai nɛ́sai.
Aà kua Mↄabu bùsuu we a mà Dii a gbɛ̃́ↄ wɛ̃nagwà à ń gbá blɛ, ↄ̃ à sↄukɛ̀ à tá ń a nɛ́ napiↄ. Ɔ̃ à fɛ̀lɛ gu pↄ́ á kuu, à dàzɛu ń a nɛ́ gyaapiↄ, aalɛ tá Yuda bùsuu. Ɔ̃ a ò a nɛ́piↄnɛ: À ɛa tá á daↄwa, Dii i gbɛ̃kɛkɛɛ́ lá á kɛ̀ á gↄ̃ pↄ́ gàↄnɛ ń mapiowa. Dii tó á baade ɛa zãkɛ à zↄ̃lɛkĩi e. Kɛ́ à lɛzàmá, ↄ̃ aa ↄ́ↄlↄ̀ gbã́ugbãu. 10 Aa òɛ̀: Wá tannↄ n gbɛ̃́ↄ kĩ́iɛ. 11 Ɔ̃ a ò a nɛ́piↄnɛ: À ɛa! Bↄ́yãi á táimanↄi? Má ɛa nɛgↄ̃ɛↄ i à e zãkɛńnↄ lↄ yã̀?*Iko 25.5, Mat 22.24 12 À ɛa tá! Ma zikũ̀, má e zãkɛ lↄo. Baa tó ma mɛ̀ má wɛdↄ zãkɛai, mɛ́ má è oosia ma nɛgↄ̃ɛↄ ìaànↄ, 13 á fↄ̃ ń dã́ e aa zↄ̃ↄkũe? Á fↄ̃ àↄ ku pↄsɛ ń yã́ie? Aawo, ma nɛ́ↄ! Dii bↄ̀ ma kpɛɛ. Yã́ pↄ́ á lépi i kɛmɛɛ nao fá!
14 Aa ɛ̀a nà ↄↄlↄwa, ↄ̃ Ɔↄfa lɛzà a zãdapiwa, ãma Lutu gì nàwà. 15 Ɔ̃ Naomi òɛ̀: Gwa, n gbɛ̃do lɛ́ tá a gbɛ̃́ↄ ń a tã́aↄwa. Ɛa taaànↄ. 16 Ɔ̃ Lutu òɛ̀: Ńsu naɛnaɛa mà n to we mà tao. Gu pↄ́ n kɛ̀sɛpɛ̀lɛu, wáↄ sãnuɛ. Gu pↄ́ n pilau, we má pilau. N gbɛ̃́ↄ gↄ̃ ma gbɛ̃́ↄ ũɛ, mɛ́ n Lua a gↄ̃ ma Lua ũɛ. 17 Gu pↄ́ n gau, we má gau, wi ma vĩ we. Ga bàasio pↄe a wá kɛ̃́kↄ̃wao. Tó ma kɛ̃ma, Dii yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ. 18 Kɛ́ Naomi è à zɛ̀ò à taanↄɛ, i yãe oɛ̀ lↄo.
19 Ɔ̃ an pla ḿpii aa gɛ̀ aɛ e aa kà Bɛtɛlɛũ. Kɛ́ aa kà we, wɛ̃́lɛ lòo ń yã́ musu. Gbɛ̃́ↄ mɛ̀: Naomin wee? 20 Ɔ̃ a ònɛ́: Ásuli omɛɛ NaomiBee mɛ̀ pↄna. lↄo, sema Mala,Bee mɛ̀ pↄ'ĩi. asa Gbãapiide yã́'ĩikɛ̀mɛɛɛ. 21 Ma gɛ wɛ̃́lɛu ń pↄ́o, ↄ̃ Dii sùmanↄ ↄgii. Bↄ́yãi áↄ omɛɛ Naomii? Dii bↄ̀ ma kpɛɛ, Gbãapiidepi yã'ↄ̃ma kpàmaziɛ. 22 Lá Naomi sù ń Mↄabu bùsuo ń a nɛ́ gyaa Lutu, Mↄabu buion we. Aa kà Bɛtɛlɛũ gↄↄ pↄ́ wà ↄkpà naakɛkɛawaɛ.

*1:11 Iko 25.5, Mat 22.24

1:20 Bee mɛ̀ pↄna.

1:20 Bee mɛ̀ pↄ'ĩi.