BÚKÙ TÀ TƗ́DHƗ́//RU YÌZO DHƗ ÀDHYA TÀ ꞌÒLE DHƗ Ɨ 10

Kòrùnèlíyò zi Pétèró ɨ́ bhàna

1 Agó àlo rú be Kòrùnèlíyò dhɨ tá bhàandre Kàyìsàríyà àdhya na. Akódhɨ nda tá Rómà kɨ sòdá adrélé zìle Ìtàlíyà àdhya ró dhɨ kɨ kàdrɨ̀ ꞌɨ.* 2 Akódhɨ ɨ móndyá títí akódhɨ nɨ dzó lé dhɨ ɨ́be dhɨ, ɨ̀ adré tá tròle Gìká nɨ tà rú, adrézó kpà akódhɨ nɨ ro. Adré tá ngá fe rä móndɨ́ lemerè ro dhɨ ɨ dré, adrézó kpà tà ta Gìká be landè àko ró. 3 Kìtú àlo, ànyɨ́ànyɨ sáà na kìtú rírí àmvolésè dhɨ sè dhɨ, ngá agá tá akódhɨ mi toróbɨ́ tɨ́nɨ. Akódhɨ nò ángéló àlo Gìká àdhya ngádra ꞌá afɨ́ràꞌa ɨ́ vélé, tàá ɨ́ dré dhɨ: «Kòrùnèlíyò!» 4 Dɨ dré ángéló nda nɨ nòzo dɨ̀ɨɨ́ tirì dré gò, lizízóá tíá dhɨ: «Mírì, àdho tà ꞌɨ?» Ángéló nda logó drá dhɨ: «Tà mɨ́ dré zìle Gìká tí dhɨ ɨ túmä́ní ngá mɨ́ dré fèle lemerèbhá ɨ dré dhɨ ɨ́be dhɨ ɨ̀ mbà tsàle Gìká kandrá gò, akódhɨ dré ámɨ tà kisùzo. 5 Dɨ nyànomvá dhɨ, mɨ́ mù móndɨ́ lɨ̀le Yópè na, agó rú be Sìmónà adrélé kpà rú zìle Pétèró dhɨ nɨ azí. 6 Akódhɨ nda adré ayílé kɨ́nɨ́ nyɨ̀lepi àlo rú be Sìmónà dhɨ bhàna, yǐandre mìle.» 7 Dɨ ángéló tà tàlepi akódhɨ dré nda kòlɨ̀ dre dhɨ, Kòrùnèlíyò dré áyɨ màrábà rì dhɨ kɨ azízó túmä́ní sòdá àlo adrélépi tá tà ꞌo ɨ́ dré, adrélépi kpà tròle Gìká nɨ tà rú dhɨ be. 8 Dré tà títí lavúbhá nda kɨ tɨtɨ́zó àyɨ dré gò, àyɨ kɨ mùzo lɨ̀le Yópè na.

Ngá agá Pétèró mi toróbɨ́ tɨ́nɨ

9 Kìtú bvóá dhɨ sè, ànyɨ́ànyɨ kìtú rírí sè, dhya mùle nda ɨ̀ dré tá adréràꞌa láti ꞌá ànyɨ Yópè làga dhɨ ꞌá dhɨ, Pétèró dré mbàzo dzó drì be kpàkpà dhɨ drìna, adrélé tà ta Gìká be.† 10 Tàbirí dré akódhɨ nɨ ꞌòzo gò, dré adrézó ngá le nyàle. À dré tá adréràꞌa ngá ladhɨ́ drá dhɨ ꞌá dhɨ, ngá dré afɨ́zó akódhɨ dri toróbɨ́ tɨ́nɨ. 11 Akódhɨ dré nòzoá dhɨ, bhù lanzí ru dre gò, dré ngá ngóró kɨ́tá pìpì gú rùle ti nɨ su dhɨ ɨ ꞌásè dhɨ tɨ́nɨ dhɨ nɨ nòzo adréràꞌa asílé bvò dri. 12 Kɨ́tá nda na dhɨ tá kàꞌwá pá be su dhɨ kɨ kárá twátwa dhɨ ɨ, túmä́ní kàꞌwá adrébhá àyɨ kɨ se agáti sè dhɨ kɨ kárá twátwa dhɨ ɨ́be, ɨ̀ndɨ̀ àrɨ́ kɨ kárá twátwa dhɨ ɨ́be. 13 Gò kúlí àlo dhɨ dré tàzoá drá dhɨ: «Pétèró, mɨ́ nga àyɨ kɨ tupfú nyàle!» 14 Dɨ, Pétèró logó dhɨ: «Mírì, tàdzí ko! Tàko ko, má nya ngá ndǐ ró tátrɨ́trɨ́ kúlí dré adrélé logálé dhɨ kɨ àlo tàdzí ko.»‡ 15 Dɨ kúlí nda dré gòzo tàá drá dhɨ: «Mɨ́ zi mɨ́na ngá Gìká dré temvélé dre dhɨ ndǐ ró ko.» 16 Tà nda dré ru ꞌòzo kònɨ̀nɨ vésè be na gò, kɨ́tá nda nɨ dòzo bhù na.

17 Dɨ Pétèró nɨ drì dré abɨ́zó tà nda sè gò, dré adrézó lizíá ɨ́ léna ngalè ngá ɨ́ dré nòle nda adré tá lèá tàle ngɨ́nɨ ya dhɨ. Gbǎ lókyá nda sè dhɨ, dhya Kòrùnèlíyò dré tá mùle nda ɨ̀ dré Sìmónà nɨ bhà lizízó, atsázó dzó nda tí. 18 Gò ɨ̀ dré kúlí yòzo, lizízóá ngalè Sìmónà adrélé kpà rú zìle Pétèró dhɨ adré ayílé dzó nda na yà dhɨ.

19 Dɨ Pétèró dré rè dhu adréràꞌa ngá ɨ́ dré nòle nda nɨ tà kisù dhɨ ꞌá dhɨ, Tɨrɨ́ Lólo dré tàzoá drá dhɨ: «Mɨ́ yi rè ká! Àgo na dhɨ ɨ̀ adré ámɨ nda. 20 Dɨ mɨ́ nga sìle àyɨ véna, mɨ̀ kòlɨ̀ró túmä́ní àyɨ ɨ́be tà kayí àko ró. Àngyá ko, má mù àyɨ ma.» 21 Dɨ Pétèró kòsi dzó nda drìlésè dre dhɨ, dré tàzoá àgo nda ɨ dré dhɨ: «Ma kònɨ̀dhɨ dhya mɨ̀ dré adrélé ndàle dhɨ ꞌɨ. Mɨ̀ alɨ̀ kònwa àdho tà sè?» 22 Dɨ ɨ̀ logó drá dhɨ: «Sòdá kɨ kàdrɨ̀ rú be Kòrùnèlíyò dhɨ amù àma nɨ̀. Akódhɨ nda móndɨ́ gyǎgya, adrélépi Gìká nɨ ro dhɨ ꞌɨ. Yúdà ànzɨ títí dhɨ ɨ̀ adré akódhɨ nɨ rú ta dóro. Ángéló lólo Gìká àdhya tà drá dhɨ, kòzi mɨ ɨ́ bhàna ámɨ kúlí kɨ yìzo dhɨ bvó.» 23 Dɨ Pétèró dré àyɨ kɨ azízó ayílé dzó nda lé.

Pétèró lɨ̀ Kòrùnèlíyò bhàna

Drùbhì sè dhɨ, Pétèró ɨ̀ dré ngàzo lɨ̀le àyɨ ɨ́be túmä́ní Yésu nɨ kaꞌìbhá àruka Yópè lésè dhɨ ɨ́be. 24 Kìtú bvóá dhɨ sè dhɨ, ɨ̀ dré tsàzo Kàyìsàríyà na. Kòrùnèlíyò kɨmó tá áyɨ aró ɨ áyɨ arúpi kákà dhɨ ɨ́be gò, ɨ̀ dré adrézó àyɨ kɨ letè. 25 Dɨ Pétèró dré tá adréràꞌa fɨ̀le bhàꞌálé nda na dhɨ ꞌá dhɨ, Kòrùnèlíyò dré alɨ̀zo adhélé akódhɨ pá, kɨtswálé akódhɨ nɨ lɨndrɨ̀ bha. 26 Dɨ, Pétèró dré ɨ́na akódhɨ nɨ tɨngázó, tàzoá drá dhɨ: «Mɨ́ nga. Áma tàndɨ, ma kókpà móndɨ́ ꞌɨ mɨ́ tɨ́nɨ.» 27 Dɨ Pétèró ɨ̀ dré tà tɨtɨ́zó akódhɨ be gò, dré fɨ̀zo móndyá zyandre ru kɨmóbhá nda kɨ kisú dzó na. 28 Gò dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Àmɨ títí, mɨ̀ nì tàle dhɨ, Yúdà ànzɨ kɨ tátrɨ́trɨ́ kúlí adré ru sùma móndɨ́ súrú twá ro dhɨ ɨ́be dhɨ nɨ logá àyɨ dré dhɨ be. Tátrɨ́trɨ́ kúlí nda adré kpà fɨ̀ma àyɨ bhàna dhɨ nɨ logá. Dɨ, Gìká tadhá ɨ́na má dré dhɨ, má kòzi dhya àlo ndǐ ró yà, kó ngalè móndɨ́ temvélé ko dhɨ ró yà dhɨ ko. 29 Ásà dhɨ, mɨ̀ dré áma azízó dhɨ, má alɨ̀ ndɨrɨ tà kayí àko ró. Má adré dɨ àmɨ kɨ lizí, mɨ̀ azí ma àdho tà sè?»

30 Dɨ Kòrùnèlíyò logó dhɨ: «Lavú dre kìtú na, sáà na kìtú rírí àmvolésè dhɨ sè dhɨ, má adré tá tà ta Gìká be áma dzó kònɨ̀dhɨ ꞌá. Gbǎ kòdhwa, agó àlo kɨ́tá ɨ́be lagulagu ró dhɨ dré agázó má kandrá, 31 tàá má dré dhɨ: ‹Kòrùnèlíyò, Gìká yi tà mɨ́ dré zìle ɨ́ tí dhɨ ɨ ꞌí. Tɨvɨ̀ kpà ngá mɨ́ dré fèle lemerèbhá ɨ dré dhɨ ɨ ko. 32 Dɨ mɨ́ mù móndɨ́ lɨ̀le Yópè na, Sìmónà adrélé kpà rú zìle Pétèró dhɨ nɨ azí. Akódhɨ nda adré ayílé Sìmónà kɨ́nɨ́ nyɨ̀lepi dhɨ bhàna, yǐandre mìle.› 33 Dɨ gbǎ lókyá nda sè dhɨ, má dré móndɨ́ mùzo lɨ̀le ámɨ azí. Mɨ́ ꞌo dóro alɨ̀zo. Dɨ nyànomvá dhɨ, àma títí nɨ ɨ Gìká kandrá, kɨtswálé tà títí Mírì dré tàle mɨ́ kòtà àma dré dhɨ kɨ yi.»

Pétèró longó Rúbí Tanɨ móndɨ́ súrú twá ro dhɨ ɨ dré

34 Gò Pétèró dré ngàzo tàá àyɨ dré dhɨ: «Nyànomvá dhɨ, má nì tàle dhɨ, Gìká adré móndɨ́ kɨ no twátwa ko dhɨ be. 35 Be ró dhɨ, adré ɨ́na móndɨ́ súrú títí ɨ lésè adrébhá áyɨ ro, adrébhá kpà tà gyǎgya ꞌo dhɨ kɨ kaꞌì kòdhya. 36 Gìká nda amù Rúbí Tanɨ àma, Ɨ̀sèrélè ànzɨ ɨ vélé longózóá àma dré dhɨ, mà nɨ kɨtswá adrélé tà kɨ̀drɨ́kɨ̀drɨ ɨ́be àma kòfalé ɨ́ be Yésu Krísto sè. Yésu Krísto nda móndyá títí dhɨ kɨ Mírì ꞌɨ. 37 Àmɨ kɨ tàndɨ, mɨ̀ nì tà títí ru ꞌobhá Yùdáyà na kɨdhólé Gàlìláyà lésè, bàtísimò Yòwánɨ̀ dré tá longólé dhɨ àmvolésè dhɨ ɨ be. 38 Mɨ̀ nì tàle dhɨ, Gìká zɨ̀ tá Yésu Nàzàrétà lésè nda gò, Tɨrɨ́ Lólo fèzo drá rìnyí be dhɨ be. Dɨ Yésu nda dré tatsízó tà dóro ꞌobe ɨ̀ndɨ̀ móndyá títí Dzáborò dré tá atólé ɨ́ pálé dhɨ kɨ tɨdrɨ́be. Tàko ko, Gìká tá túmä́ní akódhɨ be. 39 Àma dhya tà títí akódhɨ dré ꞌòle Yúdà ànzɨ kɨ bvò na ɨ̀ndɨ̀ Yèrúsalémà na nda kɨ nobhá mì sè dhɨ ꞌɨ. À tidí tá akódhɨ dràle fa kɨpakɨpa dri. 40 Dɨ, kìtú nɨ na sè dhɨ, Gìká dré ɨ́na akódhɨ nɨ tɨngázó dràdrà lésè gò, akódhɨ nɨ ꞌòzo móndɨ́ ɨ dré nòle. 41 Móndyá títí dhɨ ɨ̀ nò tá akódhɨ ko. Ngbà ꞌí àma Gìká dré tá zɨ̀le drìdrì kɨtswálé tà nda kɨ no dhɨ ɨ, mà nò akódhɨ àma. Akódhɨ nɨ ngàma dràdrà ꞌásè dhɨ àmvolésè dhɨ, mà nya ngá ɨ̀ndɨ̀ mà mvu ngá túmä́ní akódhɨ be dhɨ àma. 42 Dɨ akódhɨ lazí tà àma dri tàzoá dhɨ, mà kàdré áyɨ tà longó móndɨ́ ɨ dré adrézó tadhá dhɨ, ɨ dhya Gìká dré bhàle adrélé móndyá títí lɨ́drɨ̀ ro ɨ̀ndɨ̀ dràbhá dre dhɨ kɨ tàbvó tàlepi ró dhɨ ꞌɨ. 43 Pròfétà títí dhɨ ɨ̀ longó tá akódhɨ nɨ tà tàzoá dhɨ, Gìká nɨ móndyá títí dra akódhɨ nɨ kaꞌìbhá dhɨ kɨ tàkonzɨ̀ tri akódhɨ nɨ rú sè.»§

Móndɨ́ súrú twá ro dhɨ ɨ̀ kisú Tɨrɨ́ Lólo

44 Pétèró dré rè dhu adréràꞌa tà nda kɨ ta dhɨ ꞌá dhɨ, Tɨrɨ́ Lólo dré asízó móndyá títí adrébhá akódhɨ nɨ yi nda kɨ asó. 45 Dɨ móndyá kaꞌìbhá Yúdà ànzɨ ró alɨ̀bhá tá túmä́ní Pétèró be dhɨ ɨ̀ kònò, Gìká kutú tá kókpà Tɨrɨ́ Lólo móndɨ́ súrú twá ro dhɨ ɨ dri dhɨ dre dhɨ, àyɨ kɨ lɨ́ndrɨ́ dré gàzo bhwǎbhwa. 46 Tàko ko, ɨ̀ yi tá àyɨ nda ɨ adréràꞌa ti twátwa kɨ ta, adrézó Gìká nɨ rú bha kùle dhɨ ꞌí. Gò Pétèró dré tàzoá dhɨ: 47 «Àdhi nɨ kɨtswá bàtísimò dòma yǐ sè dhɨ nɨ logá móndyá kònɨ ɨ dré dhɨ nɨ̀? Àngyá ko, ɨ̀ kisú àyɨkya Tɨrɨ́ Lólo àmakya tɨ́nɨ.» 48 Dɨ dré tàzoá dhɨ, à kòfè bàtísimò àyɨ dré Yésu Krísto nɨ rú sè. Gò ɨ̀ dré Pétèró nɨ ti lizízó, kàdréró dhu rè àyɨ véna lókyá tsà sè.

* 10:1 10:1 Rómà kɨ sòdá kɨ kàdrɨ̀ kònɨ̀dhɨ tá sòdá ànyɨ́ànyɨ nyadhɨ-nzi dhɨ ɨ drìle. † 10:9 10:9 Kɨ́nó lésè Ɨ̀sèrélè ànzɨ kɨ bvò na dhɨ, à adré tá dzó kɨ drì ledé kpàkpà, à kòkɨtswáró mbàle lɨrɨ́lé lovólé kònàle be dhɨ bvó. ‡ 10:14 10:14 À kònò Lèvìtíkè 11:1-47; Èzèkyélè 4:14. § 10:43 10:43 À kònò Èsáyà 53:5-6; Yèrèmɨ́yà 31:34.