BÚKÙ TÀ TƗ́DHƗ́//RU YÌZO DHƗ ÀDHYA TÀ ꞌÒLE DHƗ Ɨ 9

Sàwúlò ladzá áyɨ togó Yésu nɨ kaꞌì

(À kònò kpà Tà ꞌòle dhɨ ɨ 22:6-16; 26:12-18)

1 Lókyá nda kònàdhɨ sè dhɨ, Sàwúlò gò ɨ́na adrélé lalɨ́lé Mírì Yésu nɨ kaꞌìbhá ɨ bvó, adrézó dràdrà kúlí ta àyɨ kɨ tà sè. Dɨ dré ngàzo lɨ̀le kòwánà kɨ kàdrɨ̀ véna 2 akódhɨ nɨ lizí, kòtɨsɨ̀ró wárágà ɨ Yúdà ànzɨ kɨ lɨ̀sámbò dzó kɨ kàdrɨ̀ Dàmàsékè na dhɨ ɨ dré, ɨ́ kònɨ̀ tsa móndɨ́ àgo ró ɨ̀ndɨ̀ tòko ró adrébhá Yésu nɨ láti lebè dhɨ kɨ kisú dhɨ, ɨ́ kòturúró àyɨ agòzo àyɨ ɨ́be Yèrúsalémà le be dhɨ bvó.

3 Dɨ dré tá adréràꞌa láti ꞌá, adrélé tsàle ànyɨ Dàmàsékè làga dhɨ ꞌá dhɨ, ngádra bhù lésè dhɨ dré kòzo ngbǒ ró ngá kazá akódhɨ làgásè kúrú. 4 Dɨ dré dhèzo kìní mi gò, kúlí yi tǎràꞌa ɨ́ dré dhɨ: «Sàwúlò, Sàwúlò, mɨ́ adré áma mì pfo àdho tà sè?» 5 Sàwúlò lizí dhɨ: «Mírì, mɨ àdhi ꞌɨ?» Dɨ kúlí nda logó drá dhɨ: «Ma Yésu mɨ́ dré mɨ́na adrélé mì pfòle dhɨ ꞌɨ. 6 Dɨ mɨ́ nga fɨ̀le bhàandre na. Kònàle dhɨ, à nɨ tà kɨtswálépi mɨ́ dré dra ꞌòle dhɨ nɨ ta mɨ́ dré.»

7 Móndyá adrébhá tá atsí to túmä́ní Sàwúlò be dhɨ ɨ̀ kɨkɨ́ tá àyɨ, adrélé tà nda nɨ no síbhálé be ngbo. Ɨ̀ yi tá kúlí nda ꞌí, dɨ, ɨ̀ nò àyɨkya dhya àlo ko. 8 Gò Sàwúlò dré ngàzo kìní misè. Dɨ, dré mì nzìzo dhɨ, kɨtswá tá ɨ́na ngá no bwà ko. Dɨ à dré akódhɨ nɨ drɨ́gá rùzo, akódhɨ nɨ sèzo fɨ̀zo ába Dàmàsékè na. 9 Gò dré adrézó kònàle kìtú na ngá no àko ró, ngá nya àko ró ɨ̀ndɨ̀ ngá mvu àko ró.

10 Dàmàsékè na dhɨ, Yésu nɨ kaꞌìlepi àlo rú be Ànànɨ́yà dhɨ tá be. Dɨ ngá dré agázó akódhɨ mi toróbɨ́ tɨ́nɨ gò, Mírì dré tàzoá drá dhɨ: «Ànànɨ́yà!» Akódhɨ logó dhɨ: «Mírì, ma kònɨ̀dhɨ.» 11 Dɨ Mírì tà drá dhɨ: «Mɨ́ nga lɨ̀le láti andre rú zìle Pyà dhɨ na, agó àlo rú be Yùdásɨ̀ dhɨ bhàna. Kònàle dhɨ, mɨ́ lizí agó rú zìle Sàwúlò angálépi Tàrúsò lésè dhɨ nɨ tà. Akódhɨ nda adré tà zi má tí lókyá kònɨ̀dhɨ sè. 12 Ngá agá akódhɨ mi toróbɨ́ tɨ́nɨ gò, dré agó àlo rú be Ànànɨ́yà dhɨ nɨ nòzo fɨràꞌa drɨ́gá bha ɨ́ dri, ɨ́ kògòró ngá no be dhɨ bvó.» 13 Dɨ, Ànànɨ́yà logó dhɨ: «Mírì, má yi móndɨ́ bǐ dhɨ ɨ tí tà kònzɨ títí agó kòdhɨ dré ꞌòle ámɨ móndyá lólo Yèrúsalémà na dhɨ ɨ rú dhɨ ɨ ꞌí. 14 Atsá kpà kònwa rìnyí ɨ́ dré kisúlé kòwánà kàdrɨ̀ ɨ véna dhɨ be, kɨtswálé móndyá títí adrébhá ámɨ zi àyɨ kɨ Mírì ro dhɨ kɨ turú dhɨ bvó.» 15 Dɨ, Mírì tà Ànànɨ́yà dré dhɨ: «Mɨ́ lɨ̀! Tàko ko, agó kòdhɨ dhya má dré zɨ̀le adrélé áma àzí ꞌo dhɨ ꞌɨ. A nɨ lɨ áma tà longó móndyá súrú twá ro dhɨ ɨ dré, àyɨ kɨ ópɨ́ ɨ dré, ɨ̀ndɨ̀ Ɨ̀sèrélè ànzɨ ɨ dré. 16 Má nɨ kɨzà kàdrɨ̀ kɨtswálépi dré dra nyàle áma tà sè dhɨ nɨ tadhá drá.»

17 Gò Ànànɨ́yà dré lɨ̀zo fɨ̀le Sàwúlò nɨ kisú dzó nda na. Dré drɨ́gá bhàzo akódhɨ dri, tàzoá dhɨ: «Áma adrúpi Sàwúlò, Mírì Yésu agálépi mɨ́ kandrá láti bhálé dhɨ amù ma nɨ̀, mɨ́ kògòró ngá no, ɨ̀ndɨ̀ mɨ́ kògaró Tɨrɨ́ Lólo sè be dhɨ bvó.» 18 Gbǎ kòdhwa, ngá ngóró kosyá kobhó tɨ́nɨ dhɨ dré adhézó Sàwúlò mìlésè gò, dré gòzo adrélé ngá no. Dɨ dré ngàzo bàtísimò do. 19 Bvóá dhɨ, dré ngá nyàzo gò, gòzo rìnyí kisú.

Sàwúlò longó Rúbí Tanɨ Dàmàsékè na

Gò Sàwúlò dré adrézó Yésu nɨ kaꞌìbhá Dàmàsékè le dhɨ ɨ véna lókyá be vwàvwà ro tsà. 20 Gbǎ lókyá nda sè dhɨ, dré ngàzo adrélé Yésu nɨ tà longó Yúdà ànzɨ kɨ lɨ̀sámbò dzó ɨ ꞌásè, adrézó tadhá dhɨ, Yésu nda Gìká nɨ Mváagó ꞌɨ káyà dhɨ. 21 Móndyá títí adrébhá akódhɨ nɨ yi dhɨ kɨ lɨ́ndrɨ́ adré tá gàle bhwǎbhwa gò, ɨ̀ dré adrézó lizíá àyɨ kòfalésè dhɨ: «Agó kòdhɨ tsì dhya adrélépi tá móndyá adrébhá Yésu kòdhɨ nɨ kaꞌì Yèrúsalémà na dhɨ kɨ mì pfo lavúlé dhɨ ꞌɨ ko? Atsá kònwa kɨtswálé àyɨ nda kɨ turú lɨ̀zo àyɨ ɨ́be kòwánà kàdrɨ̀ ɨ véna ko?» 22 Dɨ, Sàwúlò adré tá ɨ́na atsálé rìnyi ró adrélé lɨ̀le drìdrì. Adré tá tadhá ngádra ꞌá dhɨ, Yésu Mèsɨ́yà ꞌɨ káyà dhɨ gò, Yúdà ànzɨ Dàmàsékè le dhɨ ɨ̀ dré kɨtswázó kúlí logó tíá bwà ko.

23 Lókyá kòlavú vwàle dre dhɨ, Yúdà ànzɨ nda ɨ̀ dré ngàzo ru yi kɨtswázó Sàwúlò nɨ pfu dràle dhɨ bvó. 24 Dɨ, Sàwúlò dré ɨ́na tà nda nɨ yìzo. Kìtú vésè ɨ̀ndɨ̀ ngátsi vésè dhɨ, ɨ̀ adré tá rɨ̀le akódhɨ bvó bhàandre nda nɨ zèríbàti ɨ ꞌásè, kɨtswálé akódhɨ nɨ pfu dràle. 25 Dɨ ngátsi àlo sè dhɨ, akódhɨ nɨ lebèbhá ɨ̀ dré akódhɨ nɨ bhàzo kánzɨ̀ na gò, akódhɨ nɨ tɨrɨ́zó zèríbà drǐsè kɨvɨ̀ na gò, dré lapázó.

Sàwúlò tsa Yèrúsalémà na

26 Gò Sàwúlò dré lɨ̀zo Yèrúsalémà na. Kòtsa dre dhɨ, dré áyɨ tabhìzo amúlé Yésu nɨ kaꞌìbhá ɨ́be. Dɨ, àyɨ títí nda ɨ̀ adré tá àyɨkya akódhɨ nɨ ro. Tàko ko, ɨ̀ kaꞌì tá ko tàle dhɨ, akódhɨ atsá Yésu nɨ kaꞌìlepi ró bàti dhɨ. 27 Dɨ, Bàrànábà dré ɨ́na akódhɨ nɨ drìzo lɨ̀zo ába àpóstolò ɨ véna. Gò dré Sàwúlò nò tá Mírì Yésu láti ꞌá, ɨ̀ndɨ̀ Mírì tà tá tà akódhɨ dré ngɨ́nɨ ya dhɨ kɨ tɨtɨ́zó àyɨ dré. Dré kpà Sàwúlò longó tá Yésu nɨ tà tirì àko Dàmàsékè na ngɨ́nɨ ya dhɨ nɨ tɨtɨ́zó. 28 Dɨ ɨ̀ dré Sàwúlò nɨ kaꞌìzo dòle adrélé túmä́ní àyɨ ɨ́be. Akódhɨ adré tá tatsílé Yèrúsalémà ꞌásè, Mírì nɨ tà longóbe tirì àko. 29 Adré tá kpà tà ta ɨ̀ndɨ̀ tà kayí Yúdà ànzɨ adrébhá Gìríkì ti ta dhɨ ɨ́be. Dɨ, àyɨ nda ɨ̀ dré ngàzo adrélé láti nda kɨtswázó akódhɨ nɨ pfu dràle. 30 Dɨ Sàwúlò nɨ adrúpi Yésu nɨ kaꞌìbhá dhɨ ɨ̀ kòyi tà nda dre dhɨ, ɨ̀ dré akódhɨ nɨ drìzo lɨ̀zo ába Kàyìsàríyà na gò, mùzoá lɨ̀le Tàrúsò na.

31 Dɨ Yésu nɨ kaꞌìbhá títí bvò Yùdáyà àdhya na, Gàlìláyà àdhya na, ɨ̀ndɨ̀ Sàmàrɨ́yà àdhya na dhɨ ɨ tá tà kɨ̀drɨ́kɨ̀drɨ ɨ́be àyɨ kòfalé móndɨ́ àruka ɨ́be. Gìká adré tá àyɨ kɨ tɨmbà àyɨ kɨ tà kaꞌìkaꞌì na. Ɨ̀ adré tá lɨzólé, adrélé tà ꞌo Mírì nɨ ròma na, ɨ̀ndɨ̀ Tɨrɨ́ Lólo nɨ rìnyí sè, adrézó lɨ̀le ába drìdrì.

Pétèró ꞌo tà lɨ́ndrɨ́ga ró dhɨ ɨ Lídà na ɨ̀ndɨ̀ Yópè na

32 Pétèró dré tá adréràꞌa tatsílé àrà twátwa ɨ ꞌásè dhɨ ꞌá dhɨ, tsa tá Yésu nɨ kaꞌìbhá bhàandre Lídà àdhya na dhɨ kɨ no. 33 Kònàle dhɨ, dré agó àlo rú be Àyɨ̀néyà, adrélépi pá be àbvò ro dhɨ nɨ kisúzó. Akódhɨ nda ayí tá lángá na kóná nzi-drì-na. 34 Dɨ Pétèró dré tàzoá drá dhɨ: «Àyɨ̀néyà, Yésu Krísto tɨdrɨ́ mɨ dre! Mɨ́ nga ámɨ kíndri pa!» Gbǎ kòdhwa, akódhɨ nda dré ngàzo trà kuru. 35 Dɨ móndyá títí adrébhá tá Lídà le ɨ̀ndɨ̀ Sàrónà le dhɨ ɨ̀ dré akódhɨ nɨ nòzo gò, ɨ̀ dré àyɨ kɨ togó adzázó Mírì vélé.

36 Ànyɨ àrà nda làgana, bhàandre Yópè àdhya na dhɨ, tòkó àlo Yésu nɨ kaꞌìlepi, rú be Tàbítà dhɨ tá be. (Rú nda kòdhɨ adré lèá tàle Gìríkì ti sè dhɨ «Dòrúkà».*) Akódhɨ nda adré tá ngbú adrélé tà dóro ꞌo, adrézó kpà ngá fe lemerèbhá ɨ dré. 37 Dɨ lókyá nda sè dhɨ, dré dhèzo drà be gò, dré dràzo. Dɨ akódhɨ nɨ rúbhá dzɨ̀zo gò, dòzoá bhàle dzó àlo dhɨ nɨ ꞌa kɨ̀le kurú na dhɨ na. 38 Yópè nda ànyɨ Lídà làga. Dɨ Yésu nɨ kaꞌìbhá Yópè le dhɨ ɨ̀ kòyi Pétèró tá Lídà na dhɨ dre dhɨ, ɨ̀ dré àgo rì dhɨ kɨ mùzo akódhɨ nɨ ti lizí, tàzoá dhɨ: «Mɨ́ kàlɨ̀ mbèlè àma vélé wà!»

39 Dɨ Pétèró dré ngàzo lɨ̀le túmä́ní àyɨ ɨ́be. Kòtsa dre dhɨ, ɨ̀ dré akódhɨ nɨ drìzo mbàzo ába dzó ꞌa kɨ̀le kurú na nda na. Tàyɨ́tòkó títí dhɨ ɨ̀ dré ngàzo àyɨ kɨ totó ànyɨ akódhɨ làgásè adrélé àwó ngo, adrézó kɨ́tá twátwa Tàbítà nda dré tá dhɨ̀le dré rè dhu adréràꞌa túmä́ní àyɨ ɨ́be dhɨ ꞌá dhɨ kɨ tadhá drá. 40 Gò Pétèró dré móndyá títí nda kɨ ꞌòzo pfòle kɨvɨ̀ na. Dré áyɨ kórókó titìzo, tà zìzo Gìká tí gò, áyɨ alázó àbvò nda vélé tàá dhɨ: «Tàbítà, mɨ́ nga!» Dɨ akódhɨ nda dré mì nzìzo Pétèró nɨ no gò, ngàzo lɨrɨ́lé. 41 Pétèró dré akódhɨ nɨ drɨ́gá rùzo gò, akódhɨ nɨ tɨngázó kuru. Dré Yésu nɨ kaꞌìbhá kɨ azízó tàyɨ́tòkó ɨ́be, Tàbítà nda nɨ tadházó àyɨ dré lɨ́drɨ̀ ro. 42 Dɨ tà nda nɨ rúbí dré laꞌúzó bhàandre wä́yi Yópè àdhya ꞌásè gò, móndɨ́ zyandre dhɨ ɨ̀ dré Mírì Yésu nɨ kaꞌìzo. 43 Gò Pétèró dré adrézó Yópè na lókyá be vwàvwà ro, agó àlo rú be Sìmónà, kɨ́nɨ́ nyɨ̀lepi dhɨ bhàna.

* 9:36 9:36 Rú «Tàbítà» Èbérè ti sè kònɨ̀dhɨ, ɨ̀ndɨ̀ rú «Dòrúkà» Gìríkì ti sè kònɨ̀dhɨ, adré lèá tàle dhɨ «lóbha».