13
Yeesu yɛ upipirɛtiki ɑnɑ hɛɛrɛ
1 Lin nɛ weesinɛ pikɛ́ nɛ nkpɔ mɛlɔ́ɔ́ ɑnyɑ̃́ li, Yeesu un nyu rɛ uituŋɛ yɛ tulɛ rɛ ukɛ́ kɛtẽ nkɛ́ kɛcɑ́ɑ́ yisi ukɛ́ Usɑ́ɑ-i pɛlɛ, uu pɛɛ upisoi pɛɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ ń we un pi lɑ, mɛyɑ́nsei pílɑ kpɑ́ nɛ kɛ́tɔ-pɔ.
2 Kɑi nnyɔ́ɔ́ n wɑ, u nɛ upipirɛtiki pin tũ pin ilukɛ le. Kuníri pɔ́ɔn Simɔɔ Isikɑriyɔɔti uŋmɑ́nɛ Yutɑsi kɛfɑ-i piwɑi mɑsí rɛ ukɛ́ u tĩ ukɛ́ upilɑɑrɔ pɑ.
3 Yeesu ricuruu yɛ pɛɛ nyulɛ rɛ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ kuu léeri, ukɛmɛɛ́ kuu kɔ pɛlɛ, un kɔ nyu rɛ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ yɛ ḿpɑ́ yo uɑnipɛ-i wɑlɛ.
4 Uu pɛɛ kɛlukɛ-i yisi uu ukutukɑnkɑ cícɑɑ́ mɑhɑni uu kúpɔpɔú kpísi uu kɛhɑlɛ-i té
5 uu pɛɛ limɛmɑ́ɑ́ kucɑ́ri mɑɑ kunyinɛ-i míni súúni, uu upipirɛtiki ɑnɑ pihɛɛrɛ loni, uu kɔ nɛ kúpɔpɔú kuu kɛhɑlɛ-i rinté pitínnɛntɛ loni.
6 Uu Simɔɔ Piyɛɛ tulu, uyɛ̃ uu u mɑɑ rɛ: Pɔ̃́ Upíimɑ, ɑ́i pɔ́ɔ yɛ́ pɛɛ mɛníŋɛ nɛ̃́ ɑ́nɑ hɛɛrɛ!
7 Yeesu uu pɛɛ u pɛsɛ rɛ: Áɑ lɛ̃ kɑm nní n wɑi ɑsei kómɛi kɛlenɛ. Amɑ́ pɔ́ kɑm ɑɑ kɛpirɛ kom.
8 Piyɛɛ uu u mɑɑ rɛ: Ái we kpɑ́rɑ́ɑ rɛ pɔkɛ́ nɛ̃́ ɑ́nɑ hɛɛrɛ. Yeesu uu u pɛsɛ rɛ: Nɛnsɑ́ kɔ pɔ́ n hɛɛrɛ, tɔ́ nɛ mpɔ̃́ ɑ́ri yɛ́ fe tɔkɛ́ linyinɛ ripɛ́nɛ.
9 Kei kɛ Simɔɔ Piyɛɛ uu pɛɛ u mɑɑ rɛ: In lɛɛ ni, ɑ́i ɑ́nɑ ŋmɑnɛ kɑɑ yɛ́ nɛ́ hɛɛrɛ, Upíimɑ, nɛ ɑnípɛ nɛ ríyu kɑɑ yɛ́ nɛ ripɛ́nɛ!
10 Usoi nkó yɛɛ piwólɛ ḿ mɑsí úu yɛ kɔ n wɛ́ɛ́si ukɛ́ piwólɛ rikpɑ́. [Insɑ́ ɑ́nɑ kuu yɛ́ hɛɛrɛ.] U uipiŋɛ nnɛ́í wólɛlɛ uu funi. Nɔ̃́ nɛ piwólɛ mɑsilɛ ɑni funi, ɑmɑ́ ɑ́i pɛɛ nɔ́nnɛ́nɛ́í.
11 Yeesu yɛ pɛɛ uyɛɛ pilɑ́ɑrɔ ɑnipɛ-i u n wɑinɛ pinyuwɛ mɑ́ɑ́lɛnlɛ. Lɛ̃ nnyɑ kuú mɑɑ rɛ: Amɑ́ ɑ́i pɛɛ nɔ́nnɛ́nɛ́í kɑni wólɛ ɑni funi.
12 Kuu upipirɛtiki ɑnɑ pihɛɛrɛ ḿ mɑsí uu kɔ ukutukɑnkɑ cícɑɑ́ pitɑnɛ pɛsɛ, uu kɛlukɛ-i kɛtónɛ pɛlɛ, uu pi pisɛ rɛ: Nɔ lɛ̃ kɑm nní nɔ́ n wɑ ɑsei konlɛ nníí?
13 Nɔ nɛ́ sélei rɛ Ucélɑɑ nɛ Upíimɑ. Nɔ ɑlɑri mɑ́lɛ. Nɛ mɛsei lɛ̃ lɛ.
14 Nɛ́ɛ nní Nɔ́unɛ́píimɑ nɛ Nɔ́unɛ́célɑɑ. Nɛ́ɛn ɑ́nɑ nɔ́ n hɛɛrɛ, li pisɛ rɛ nɔ́ɔkɛ́ yɛ kɔ nɔ́mɛnɛ́cɔpɛcirɛ ɑ́nɑ hɛɛrɛntɛnɛ.
15 Nɛ lɛ̃ nɔ́ nyísɛlɛ nɔ́ɔkɛ́ yɛ kɔ nɛ n wɑpɑɑnɛ yɑrɛ kɑm nɔ́ n wɑ mɛcɔ nnyɑ.
16 Asei kɛcɑ́ɑ́, kɛ́ nɔ́ símisi rɛ ukɛikɔ́ úu yɛ ukɛisɑɑ n fe. Utumɛ úkɑ úu yɛ uyɛɛ u n tũ n fe.
17 Nɔ nkpéni lɛ̃ nnɛ́í nyulɛ. Nɔ kpére likɛcɑ́ɑ́ sɔ́nɛ, nɔ́ nkíŋniŋɛ yɛ̃.
18 Ái nɔ́nnɛ́nɛ́í kɑḿ nɛ mɑ́nɛ. Nɛ pɛ̃ kɑm n wɛ́ɛ nyulɛ. Amɑ́ li pisɛ rɛ lɛlɛɛ Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́-i n wɔ́lɑɑlɛ̃ likɛ́ wɑ. Lɛlɛɛ rɛ:
Tɔ́ nɛ uyɛ̃ tɔ́ɔ ricɑ́ripi risɛ-i ilukɛ n le yɛ nɛ nɛ́ pɑnsɛ.
19 Nɛ nkpéni nsímɛ́ mmú nɔ́ símisilɛ nkɛ́ kɛlenɛ kɑm. Nn píyei n kɑ, ɑni pɛɛ ŋmurɛi rɛ nɛ́ɛ ḿpɑ́ píyei uwee.
20 Asei kɛcɑ́ɑ́, kɛ́ nɔ́ símisi rɛ uyɛɛ unɛ́tumɛ ń yɔsí yɛ nɛ́ yɔsilɛ. Uyɛɛ kɔ nɛ́ ń yɔsí yɛ uyɛɛ nɛ́ n tummɛ yɔsilɛ.
Yeesu yɛ símisi rɛ Yutɑsi yɛ́ pilɑ́ɑrɔ ɑnipɛ-i u wɑ
(Mɑtiyee 26:20-25; Mɑriki 14:17-21; Luki 22:21-23)
21 Kɛ Yeesu uu ɑnɔ́ɔ nyɛ̃ pimɑ́ɑ ḿ mɑsí, uripɔɔ ɑri cɑɑi uu rɛ: Asei kɛcɑ́ɑ́, kɛ́ nɔ́ símisi rɛ nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ unyinɛ yɛ́ pinɛ́lɑ́ɑrɔ ɑnipɛ-i nɛ́ wɑ.
22 Kei kɛ upipirɛtiki ɑpi pɛɛ síyu-i pinyɑ́nɛinɛ lõ pin písɛinɛ rɛ úye kuú nɛ mɑ́nɛ?
23 Likumúŋɛ́ kpɛ-i, Yeesu pipirɛtiki kɛcɔpɛ usɛ kuú pɛɛ mɛyɑ̃́ ń lɑ un ukɛcɑ́ɑ́ finu.
24 Simɔɔ Piyɛɛ uu ukuwɛ́ɛ́-mɛ̃ pɑípɔ uu u pisɛ rɛ úye kuú nɛ mɑ́nɛ.
25 Kei kɛ uyɛ̃ uu pɛɛ Yeesu kɛcɑ́ɑ́ finɛpɔ uu u pisɛ rɛ: Upíimɑ, úye kɑɑ́ nɛ mɑ́nɛ?
26 Yeesu uu u pɛsɛ rɛ: Nɛ́ kɛkpɔ́nɔ́pi iyɛ́hɛ ritɑ. Uyɛ̃ kɑm kɛ ḿ pɑnɛ, uyɛɛ lo. Uu pɛɛ kɛkpɔ́nɔ́pi iyɛ́hɛ tɑ uu Simɔɔ Isikɑriyɔɔti uŋmɑ́nɛ Yutɑsi kɛ pɑ.
27 Kɛ Yutɑsi uu kɛkpɔ́nɔ́pi kɛ̃ lɛ̃ ń yɔsí, Setɑni uu u loni. Yeesu uu pɛɛ u mɑɑ rɛ: A hɑ mɛkɛɛ lɛ̃ kɑɑ mɛwɑi m mɑ́ wɑ.
28 Pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ kɛlukɛ kɛ-i ń we kɛcɔpɛ úkɑ úu kõ yo nnyɑ kuu lɛ̃ u mɑ.
29 Yutɑsi yɛɛ pɛɛ pikuwóólɔɔ múílɛ̃. Lɛ̃ nnyɑ kɛ pimɛyɑ̃ ɑpi musí rɛ Yeesu yɛ u pisɛlɛ rɛ ukɛ́ hɑ lɛ̃ kɑi ɑnyɑ̃́ kɛ́mɛɛ pi m pisɛ lɔ. Picɔ pɔ́ɔ músu rɛ nɛ́ɛ u u mɑɑ rɛ ukɛ́ linyinɛ kpísi ukɛ́ píwɛkɔɔ́ pɑ.
30 Yutɑsi uu kɛkpɔ́nɔ́pi kpísi uu mɛsɛ nɛ mɛsɛ leepɔ. Likumúŋɛ́ kpɛ-i, lin kɛsinɛ wɑ.
Isé fɑlɛ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́
31 Kɛ Yutɑsi uu piléepɔ ḿ mɑsí, Yeesu uu rɛ: Li nkpéni Usoi Kɛpipi ríyu wɑisɛ, ɑi kɔ kɛ̃ nnyɑ Uléécɑɑ pɔ̃́ kɔ ríyu wɑisɛ.
32 Lin uyɛ̃ nnyɑ Uléécɑɑ ríyu n wɑisɛ, Uléécɑɑ ricuruu yɛ́ kɔ uyɛ̃ ríyu wɑisɛ. Ái kɔ nɑ́ŋɑinɛ ukɛ́ nɛ lɛ̃ n wɑ.
33 Sinɛ́pipi, nkɑ́ripi kɑm kɔ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ pitónɛ kpɑ́nɛ. Nɔ́ kɑm ɑni nɛ́ wɛ́ɛ́si. Yɑrɛ kɑm Pisuifi pimɑ́ɑ ḿ mɑsí rɛ: Áni yɛ́ fe nɔkɛ́ kei kɑm n sĩ́ hɑ, limɛcɔ kɑm kɔ nkpéni nɔ̃́ mɑɑnɛ.
34 Isé fɑlɛ kɑm nɔ́ pɑ́lɛ̃ tɛ: Ani n lɑkɑɑnɛ. Nɔ́ɔkɛ́ kɔ n lɑkɑɑnɛ yɑrɛ kɛ nɛ́ɛ nɔ́ ń lɑ mɛcɔ.
35 Nɔn n lɑkɑɑnɛ kɛ ḿpɑ́ úye uu yɛ́ yɛ̃́ tɛ nɔ pinɛ́pirɛtiki lɛ.
Yeesu yɛ símisi rɛ Piyɛɛ yɛ́ u kɛ́si rɛ úu u nyu
36 Simɔɔ Piyɛɛ uu pɛɛ u pisɛ rɛ: Yei kɑɑ sĩ́, Upíimɑ? Yeesu uu u pɛsɛ rɛ: Áɑ yɛ́ nkpɑ́ni fe pɔkɛ́ kei kɑm n sĩ́ hɑ, ɑmɑ́ pɔ́ kɑm ɑɑ kɛpirɛ nɛ́ tíkipɔ.
37 Kei kɛ Piyɛɛ uu kɔ u pisɛ rɛ: Yo nnyɑ kɑ́m yɛ́ fe kɛ́ nkpéni pɔ́ ritiki, Upíimɑ? Tɛ in nkpɔ yɛ mu, nɛ́ mpɔ́kpɔ kpu!
38 Yeesu uu u pɛsɛ rɛ: In tɛ nkpɔ yɛ mu, pɔ́ nnɛ́kpɔ kpu, nɛ́ɛ yo? Asei kɛcɑ́ɑ́, kɛ́ pɔ́ símisi rɛ icɑ̃́ ikɛ́ kɛlenɛ n kooi, pɔ́ kɛ́si mɛtɑɑni rɛ ɑ́ɑ nɛ́ nyu.