1 А нуте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять. 2 Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла. 3 Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і зʼїсть тїло ваше, як огонь. 4 Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить; і голосїннє женцїв до ушей Господа Саваота дійшло. 5 Розкошували ви на землї та буяли; повгодовували серця ваші, мов на день заколення. 6 Осудили ви, убили праведного; він не противив ся вам. 7 Терпіть же оце, браттє моє, аж до приходу Господнього. Ось, ратай жде доброго овощу з землї, дожидаючись терпіливо його, доки прийме дощ раннїй і пізнїй. 8 Терпіть же й ви, утвердїте серця ваші, бо прихід Господень наближуєть ся. 9 Не зітхайте один на одного, браттє, щоб вас не осуджено: ось, суддя перед дверима стоїть. 10 За взір тяжкої муки і довгого терпіння прийміть, браттє моє, пророків, що глаголали імям Господнїм. 11 Ось, ми звемо блаженними, хто терпів. Про терпіннє Йовове чули ви, і кончину Господню видїли; бо Господь вельми милосерний і благий. 12 Перше ж усього, браттє моє, не кленїтесь нї небом, нї землею, нї иншою якою клятьбою; а нехай буде в вас: так, так, нї, нї, щоб не впали ви в осуд. 13 Хто між вами тяжко страдає? нехай молить ся; хто радїє? нехай сьпіває. 14 Чи хто нездужає між вами, нехай призове пресвитерів церкви, і нехай молять ся над ним, помазавши його оливою в імя Господнє; 15 і молитва віри спасе болящого, і підійме його Господь; а коли гріхи вчинив, відпустять ся йому. 16 Визнавайте один одному гріхи, і молїте ся один за одного, щоб сцїлитись вам. Много бо може молитва праведного ревна. 17 Ілия був чоловік подобний нам страстями, а помоливсь молитвою, щоб не було дощу, то й не було дощу на землї три роки і шість місяцїв. 18 А знов помолив ся, то й дало небо дощ, і земля зростила овощ свій. 19 Браттє, коли хто з вас заблудить від правди, і наверне хто його, 20 нехай знає, що навернувший грішника від блудної дороги його спасе душу від смерти і покриє множество гріхів.