Перве Соборне Посланнє Сьв. Апостола Петра
1
1 Петр, апостол Ісуса Христа, вибраним захожанам розсїяння по Понту, Галатиї, Кападокиї, Азиї і Витиниї,
2 по провидїнню Бога Отця, через осьвяченнє Духа, на послуханнє і кропленнє крові Ісус-Христової: Благодать вам і мир нехай намножить ся.
3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,
4 до наслїддя нетлїнного і непорочного, що не зовяне, сховане на небесах про вас,
5 котрі силою Божою стережені пробуваєте через віру, на спасеннє, готове явитись останнього часу.
6 Сим радуйте ся, мало нинї (коли треба), смуткуючи у всяких напастях,
7 щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.
8 Котрого не бачивши любите, і на котрого нинї не дивлячись, а віруючи, радуєтесь радістю невимовною і преславною,
9 приймаючи конець віри вашої, спасеннє душам.
10 Про се ж то спасеннє розвідували і допитувались пророки, що про вашу благодать пророкували,
11 дознаючись, якого або котрого часу являв у них Дух Христов, поперед сьвідкуючи про Христові страстї і про славу, що після них;
12 котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нинї звістили вам ті, котрі благовіствували вам Духом сьвятим, посланим із неба, (і) на що бажають ангели дивитись.
13 Тим то, підперезавши поясницї думок ваших, будьте тверезі, і звершено вповайте на благодать, що приносить ся вам в одкриттю Ісуса Христа.
14 Яко дїти слухняні, не водячи себе по давнїм хотїнням вашим, що в незнанню,
15 а, яко Покликавший вас сьвятий, і ви самі сьвяті у всьому життю будьте:
16 бо написано: „Будьте сьвяті, бо я сьвят.‟
17 І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по дїлу, то зо страхом провожайте час вашого домування,
18 знаючи, що не тлїнним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого, від отцїв переданого,
19 но дорогоцїнною кровю Христа, як непорочного і чистого агнця,
20 призначеного перш настання сьвіта, обявленого в останнї часи задля вас,
21 що через Його віруєте в Бога, котрий воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб віра ваша і надїя була на Бога.
22 Душі ваші очистивши, в послусї правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро,
23 як народжені не з тлїнного сїмя, а з нетлїнного, через слово Бога живого і пробуваючого по вік.
24 Бо „всяке тїло, як трава, і всяка слава чоловіча, як цьвіт на траві: Зісохла трава і цьвіт її упав;
25 а слово Господнє пробуває по вік.‟ Се ж слово — благовіствоване між вами.