1 Навчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід! 2 (89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім. 3 (89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові: 4 (89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села. 5 (89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих, 6 (89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів? 7 (89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє! 8 (89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм! 9 (89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш. 10 (89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів. 11 (89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив! 12 (89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє. 13 (89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя! 14 (89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують! 15 (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого! 16 (89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю, 17 (89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься, 18 (89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого! 19 (89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу: 20 (89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою, 21 (89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його! 22 (89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати, 23 (89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників! 24 (89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться, 25 (89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його. 26 (89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого! 27 (89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів. 28 (89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний, 29 (89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба! 30 (89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх, 31 (89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх, 32 (89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня! 33 (89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності, 34 (89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню! 35 (89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові: 36 (89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце, 37 (89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села. 38 (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця, 39 (89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його, 40 (89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!... 41 (89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем... 42 (89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив, 43 (89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його... 44 (89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю, 45 (89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села. 46 (89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь? 47 (89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо? 48 (89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села. 49 (89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності? 50 (89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів, 51 (89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять! 52 (89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!