106
Хваліте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки! Хто виповість великі діла Божі, звістить всю хвалу його? Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість! Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм! Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись насліддєм твоїм. Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правді, творили беззаконнє. Батьки наші в Египті не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря. Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою. І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велів їм переходити безодні, як степи. 10 І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога. 11 Води покрили гнобителів їх, ні один з них не остався. 12 Тоді повірили вони словам його, заспівали хвалу йому. 13 Та скоро забули діла його, не чекали на присуд його. 14 Забаглось їм ласощів в пустині, і стали скушати Бога в пустині. 15 Тоді дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх. 16 І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, святому в Господа. 17 Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама. 18 І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних. 19 Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем. 20 І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується. 21 Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике діло в Египті, 22 Чудеса в країні Хама, страшне діло на Червоному морі. 23 Тоді сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелі. 24 Потім відріклися землі благословенної, не повірили слову його; 25 Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали. 26 Тоді, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустині, 27 І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях. 28 Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів. 29 Прогнівили Бога ділами своїми; і спала на них кара. 30 Тоді Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула. 31 І полічено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки. 32 Ще прогнівили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха. 33 Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами. 34 Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь; 35 Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх. 36 Почали служити божищам їх, котрі для них сіткою стались. 37 Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили; 38 Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові. 39 І опоганили себе ділами своїми, і творили блуд починками своїми. 40 Тоді запалав гнів Господа на нарід його, і зʼогиділо йому насліддє його; 41 Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними. 42 Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх. 43 Часто спасав він їх; вони ж гнівили його радою своєю, і падали за несправедливість свою. 44 Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх; 45 І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великості милосердя його. 46 І дав їм знайти милосердє в усіх, що в полон їх забрали. 47 Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти святе імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!