107
Хваліте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки. Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога, І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря. Вони блукали в пустині, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю. Терплючи голод і смагу, вони томились душею. Тоді взивали до Господа в тісноті своїй, і він визволяв їх з біди їх. І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста. Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими! Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром. 10 Седіли вони в тьмі і в тіні смерті, сковані нуждою і желізом, 11 Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього, 12 Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них. 13 Тоді Господа вони благали у своїй тісноті, і він спасав їх з біди їх. 14 Вивів їх з темноти і з тіні смертної, і розбив їх кайдани. 15 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими! 16 Він бо розломив брами мідяні, і сокрушив засуви желізні. 17 Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливості караються. 18 Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних. 19 Тоді благають Господа в своїй тісноті, і він визволяє їх з біди їх. 20 Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх. 21 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими! 22 Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять діла його! 23 Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове діло, 24 Вони бачать діла Господні і чудесні творива його в глибині; 25 Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филі. 26 Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в біді душа їх мліє. 27 Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх. 28 Тоді до Господа вони у своїй тісноті взивають, і він виводить їх з біди їх. 29 Він переміняє хуртовину на тишину, і филі втихомирились. 30 І вони радіють, що стає тихо, і до бажаної пристані він їх приводить. 31 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських, 32 І возносять його в зборі людей, і в раді старших хвалять його! 33 Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл, 34 Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там. 35 Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні; 36 І поселяє там голодних, і закладають оселю. 37 Засівають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди. 38 Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало. 39 Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволі, горя і нещастя. 40 Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюдді і в безвідді; 41 Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує. 42 Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість заціпить уста свої. 43 Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милості Господні.