1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. На тебе вповаю, Господи; не дай мені осоромитись по віки; по твоїй справедливості спаси мене. 2 Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь мені баштою, домом оборонним, щоб спасти мене! 3 Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене. 4 Виведи мене з сітки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя. 5 В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди! 6 Зненавидів я тих, що вважають на божища нікчемні; я ж вповав на Господа. 7 Зрадію серцем і звеселюся задля милосердя твого; бачивши горе моє, ти знав тісноту душі моєї, 8 І не віддав мене ворогові в руки, поставив ноги мої на широкому просторі. 9 Змилуйся надо мною, Господи! Бо я в тісноті; із журби запались очі мої, душа моя і внутро моє. 10 Бо в горю нидіє життє моє, і літа мої в зітханню; в несправедливості ізнемоглась сила моя, і кості мої струпішіли. 11 Став я посьміховиском не то що для всіх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусідів моїх, і страшилом для знакомих моїх; хто бачить мене на улиці, той втікає від мене. 12 Забуто мене в серці, як помершого; став я наче розбита посудина. 13 Чув бо я брехню від багацько людей — кругом пострах — як всі змовлялись проти мене; вони чигали на життє моє. 14 Я ж, я вповав на тебе, Господи, я казав: ти єси Бог мій! 15 Дні мої в руках твоїх; вирятуй мене з рук ворога мого і від гонителів моїх! 16 Світи лицем твоїм на слугу твого, спаси мене по милості твоїй! 17 Господи, не допусти сорому на мене, бо я призвав тебе на поміч! Побий соромом беззаконних, нехай в пеклі німіють! 18 Заціпи уста брехливі, що в гордості і зневазї верзять мерзоту проти праведника! 19 Як велика доброта твоя, що зберіг єси для боящихся тебе, що явив перед синами людськими людям, що вповають на тебе. 20 Ти сховаєш їх у сховку перед лицем твоїм від заговорів людських; ти сховаєш їх у домівці від язиків сварливих. 21 Благословен Господь! Бо чудно явив він на мені милість свою в оборонному місті. 22 Сказав я, правда, в переляку: Я відлучений від очей твоїх; та все ж таки ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе. 23 Полюбіть Господа, всі його праведні! Вірних сохранить Господь, а сповна відплатить тому, хто живе в гордині. 24 Будьте сильні і майте в серці одвагу, ви всі, що вповаєте на Господа.