1 Давидова пісня про науку людям. Блажен, кому проститься беззаконнє, кому гріх буде покритий. 2 Щаслив чоловік, котрому не полічить Господь несправедливість його, в кого нема зради в серці! 3 Як я мовчав, ниділи сустави мої від мого зітхання цілий день. 4 Бо цілий день тяготіла на мені рука твоя; соки мої висохли як під літню спеку. 5 Я виявив гріх мій перед тобою, і не покрив несправедливості моєї. Я сказав: признаюся перед Господом в переступах моїх, а ти, ти простив несправедливість гріха мого. 6 Тому нехай помолиться до тебе кожний побожний в час, коли мож знайти тебе; річ певна, хоч би прийшла велика повінь — не досягне його. 7 Ти мій рятунок; спасаєш мене в тісноті, ти сповняєш мене радостю спасення. 8 Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити; звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду. 9 Не будьте як кінь, як мул, що розуму не має; наховставши уздою, окрасою їх, мусиш усмирити їх, коли не хочуть ійти за тобою. 10 Великі болесті для беззаконника; хто ж вповає на Господа, того обгорне милосердє твоє. 11 Веселітесь у Господі, і радуйтесь, праведні! ликуйте всі, в кого серце щире!