1 Був там якось чоловік негодяй, Беняминій, на ймя Себа Бихриєнко. Сей затрубив у трубу та й кликнув: Нема нам ніякої спільності з Давидом ані долі в сині Ессейовому. Рушаймо по домах, Ізрайлитяне! 2 І відпали всі Ізрайлитяне від Давида до Себи Бихриєнка; навпаки ж Юдеї остались при цареві свойму від Йордані аж до Ерусалиму. 3 Вернувши Давид у Ерусалим до своєї палати, повелів перевести десять наліжниць, що покинув доглядати палату, ув окремній будинок і там обмислив їх усячиною, однак не пригортавсь до їх. Так і жили вони замкнені до своєї смерті вдовицями. 4 Тоді повелів царь Амазї: Поскликай до мене Юдеїв в три дні; стань і сам передо мною тут. 5 І пустивсь Амаз в дорогу скликати Юдеїв. Як загаявся ж довше, ніж йому призначено, 6 Рече Давид Авессі: Оце Себа Бихриєнко доведе нас до лихої години, гірш Абессалома. Возьми людей твого пана та й жени за ним, щоб не опанував утвердженого якого города та не уйшов нам. 7 От і пійшли з ним люде Йоабові, й всі хелетеї й фелетеї і всі хоробрі. І рушили вони з Ерусалиму, наздоганяючи Себу Бихриєнка. 8 Як були вони коло величезного каменя, показавсь перед ними Амаз. Йоаб же був одягнений в тісну воїнську одежу та й приперезаний мечем, що висів у його при боці, та легко в піхву входив і з неї виходив. 9 І промовив Йоаб до Амаза: Здоров, брате! Та й узяв Йоаб правою рукою Амазу за бороду, щоб його поцілувати. 10 Амаза ж не постеріг меча у Йоаба, а той пхнув його в черево, так що утроба з його випала на землю, й не повторяв уже удару, й той умер. Тепер кинувсь Йоаб і брат його Абесса нагонця за Себою Бихриєнком. 11 Один же з Йоабового війська став і покликував: Хто держиться Йоаба й хто за Давида, рушай за Йоабом! 12 Амаз же скровавлений лежав на дорозї, й бачивши той, що всі люде зупиняються над ним, одволік Амазу з дороги на поле та й накинув його одежиною, щоб проходячі не зупинялись над ним. 13 Як одволочено його з дороги, то ввесь люд простував слідом за Йоабом, щоб наздоганяти Себу Бихриєнка. 14 Він же пройшов по всіх поколіннях Ізрайлевих аж до Абел-Бет-Мааха й через цілий Берим, і всі добірні мужі збірались і йшли за ним. 15 І прийшли вони й облягли його в Абел-Бет-Маасі, й насипали проти городу вал, і підступали під мур, і всі люде, що були при Йоабові, взяли розбивати мур. 16 Аж ось крикнула одна мудра женщина з муру міського: Слухайте! слухайте! Скажіть Йоабові: Ійди сюди, я перемовлюсь із тобою! 17 Як же він прийшов, питає женщина: Ти Йоаб? І каже він: Я. І каже вона йому: Вислухай слова раби твоєї. І відказав: Слухаю. 18 І промовила вона так: У давні давна була така приповідка: хто хоче питати, нехай питає ув Абелі, й так чинено. 19 Я з мирних, вірних (міст) в Ізраїлі, а ти хочеш зруйнувати город, матір городів ув Ізраїлі. На що руйнуєш насліддє Господнє? 20 І відказав Йоаб: Далеке се від мене. Не хочу я ні руйнувати, ні бурити! 21 Ось в чому річ: один чоловік із гори Ефраїмової, на ймя Себа, син Бихрів, зняв руку на царя Давида. Видайте мені його, а я відступлю від города. І промовила женщина до Йоаба: Зараз перекинуть голову його тобі через мур. 22 Тоді пійшла вона з своїм мудрим словом перед народ. І відтяли голову Себі Бихриєнкові, та й кинули Йоабові. Тоді звелів він затрубити в труби, й усе військо відступило від города та й розійшлося по своїм шатрам, а Йоаб вернувсь до царя в Ерусалим. 23 І поставлено Йоаба над усім військом Ізрайлевим, а Банею Йодаєнка над хелетеями й над фелетеями; 24 Адорама над поборами, а Йосафата, сина Ахилудового, дієписцем; 25 Суса був царським писарем; Садок та Абіятар були священниками; 26 Також Іра Яритій був священником у Давида.