1 І підвів я знов очі й побачив, аж се летить писаний звиток. 2 І спитав він у мене: Що ти бачиш? а я кажу: Бачу летючий писаний звиєць, двайцять локот завдовжки й десять локот завширшки. 3 І промовив він до мене: Се прокляттє, що виходить на всю країну кожен, що крадекривдить, буде вигублений, як се написано на одній стороні; так само хто ложно кленеться буде вигублений, як написано на другій сторонї. 4 Я допущу те прокляттє, говорить Господь Саваот, і ввійде воно в господу злодїя і в господу того, що моїм імям ложно божиться, й оселиться воно в їх домівках, і вигубить їх укупі з їх деревяною й камяною роботою. 5 І вийшов ангел, що розмовляв ізо мною, й промовив до мене: Підведи очі твої й подивись, що се за проява? 6 Кажу ж я: Що се? А він відказав: Се виходить мірка, й додав: се образ їх у всій країні. 7 Аж ось, піднялась оловяна покришка, а там у єфі седить женщина. 8 І промовив він: Отся — то сама безбожність і пхнув її в ефу, та й накрив оловяною покришкою. 9 І зняв я очі свої й побачив: аж ось проявились дві женщини, й вітер дув у крила їм, а крила в їх були наче в канї; й підняли вони ефу та й понесли її між землею й небом. 10 І поспитав я в ангела, що розмовляв ізо мною: Куди несуть вони єфу? 11 Він же відказав менї: Щоб виготовити їй пробуток у Сеннаар-землї й як осядеться вона там, то поставиться на своїй підставцї.