1 І було за царя Юдейського Ахаза Йоатаменка, сина Озіїного, виступав Резин, царь Сирийський, та Факей Ремалієнко, царь Ізраїлський, проти Ерусалиму, щоб його звоювати, та не здоліли його здобути. 2 Як же сповіщено Давидовому домові: ось Сирийці розтаборились в землі Ефраїмовій, тоді затремтіло в його й в його люду серце, як тремтить гаєве дерево перед вітром. 3 Господь же сказав до Ісаїї: Ійди на зустріч Ахазові, ти й син твій Шеар-Ясуб, на край водопроводу з верхнього ставу на Шаповаловому шляху, 4 Та й промов до його: Бувай обачен і спокоєн; не лякайсь і нехай не заниває в тебе серце перед оттими двома недогарками-головнями, дарма, що так лютує Резин із Сирийцями та з Ремалієнком. 5 Сирия бо, Ефраїм та Ремалієнко задумали проти тебе ось яке лихо: 6 Двиньмо проти Юди, та зворушмо його й звоюймо його, й настановимо над ним царем сина Табеїлового. 7 Та Господь Бог ось як говорить: Нічо з того не буде й воно так не станеться; 8 Бо Дамаск — голова Сириї, а Резин — голова в Дамаску, а через шістьдесять і пять год Ефраїм перестане бути народом; 9 А Самария — голова Ефраїмова, а Ремалієнко — голова Самариїна. Як ви не вірите, так і не остоїтесь. 10 І говорив далій Господь Ахазові: 11 Проси знаку собі в Господа, Бога твого, глибоко зпід землі, або високо знад землі. 12 Ахаз же відказав: Не просити му й не буду Господа спокушувати. 13 Тоді сказав (Ісаїя): Слухай же, доме Давидів: Мало з вас докучати людям, щоб іще й мойму Богові докоряти? 14 Оце ж дасть вам сам Господь знак: Ось невинна дівиця почне в утробі та й породить сина, й дадуть імя йому Еммануїл (Бог із нами). 15 Молоком та медом буде він жити, аж буде вміти лихе відпихати, а добре вибірати. 16 Але перш, ніж те хлопя навчиться лихе відпихати, а добре вибірати, буде та земля, що її лякаєшся, полишена обома своїми царями. 17 Но й на тебе й на народ твій та на твою родину напустить Господь такі дні, яких не було з того часу, коли Ефраїм одпав від Юди, — напустить царя Ассирийського. 18 І накличе тоді Господь овади з Ниливого рукава в Египті та бжоли з землі Ассирийської*Напустить Египтян і Ассирийців. IV. Цар. 23 і 16, 7–8, — 19 І налетять вони та й осядуться всі по байраках та по скеляних щілинах і скрізь по тернових кущах та деревах. 20 І пообголює тоді Господь бритвою, найнятою по тім боці Евфрату, царем Ассирийським, голову й волоссє над ногами, ба й саму бороду. 21 І буде того часу: хто держати ме одну корову та дві вівці, 22 Надоювати ме від них стільки молока, що їсти ме масло; маслом та медом харчити меться кожен, хто ще зостанеться в тій країні. 23 І буде того часу таке: всюди, де росла тисяча виноградних лоз на тисячу срібних, поросте там тернина та глоги колючі. 24 Хиба з стрілами та луками ходити муть туди, бо вся земля заросте самими тернами та бодяками. 25 І ні на одно узгіррє, що їх сапами сапали, не зважишся пійти, боючись тернини й бодяків колючих; виганяти муть туди хиба воли, та дріб буде їх топтати.