63
Давидова псальма про те, як він був у пустинї Юдейській. Боже, ти єси Бог мій! Тебе шукаю пильно! Жадає тебе душа моя, за тобою прагне тїло моє у землї висохлій, прагнущій, безводній,
Щоб бачити силу твою і славу твою, як видїв тебе в сьвятинї.
Милість бо твоя над життє лучша; уста мої прославляти муть тебе.
Так, буду тебе хвалити, поки життя мого, руки мої підносити в імя твоє.
Як шпігом і товщею, насититься душа моя, і радісним голосом хвалити муть тебе уста мої.
Як згадаю тебе на моїй постелї, розмишляю про тебе у всї доби ночі.
Бо ти прийшов до помочі менї, і я буду радуватись в тїнї крил твоїх.
Душа моя йде слїдом за тобою, правиця твоя піддержує мене.
Ті ж, що чигають на життє моє, щоб знищити його, пійдуть у пропастї підземні.
10 Поразить їх сила меча, вони будуть здобичею гиєн.
11 А царь возвеселиться в Бозї; хвалити меться всякий, хто кленеться ним; позатикає бо пельки брехунам.