1 На науку; від Етана Езрагітського. Про милості Господа буду співати по віки, з роду в рід устами моїми звіщати вірність твою. 2 Я бо сказав собі, що на віки основана милість, і на небесах утвердиш вірність твою. 3 Зробив я завіт з вибраньцем моїм; я клявся перед Давидом, слугою моїм: 4 На віки забезпечу насіннє твоє, і на всі роди престіл твій збудую. 5 І небеса прославлять чудеса твої, Господи, і вірність твою в зборі святих. 6 Кого бо над облаками рівняти з Господом? Хто між синами потужних рівня Господеві? 7 Бог вельми страшний в громаді святих, і страшний над усіма, що кругом його. 8 Господи, Боже сил небесних, хто потужний, як ти, Господи? І вірність твоя кругом тебе. 9 Ти правиш над бурханнєм моря; підіймуться филі його, — ти втихомиряєш їх. 10 Ти розтоптав Египет, як вбитого; сильним рамям твоїм розсипав ворогів твоїх. 11 Твої небеса і земля твоя; земного круга і всю повню його ти основав єси. 12 Північ і полудень — ти сотворив їх; Табор і Гермон торжествують задля імені твого. 13 Рамя твоє потужне, рука твоя сильна, висока правиця твоя. 14 Справедливість і суд — підвалини твого престолу; милість і правда йдуть перед лицем твоїм. 15 Щасливий нарід, що розуміє голос твій торжествуючий! Господи, при світлі лиця твого вони ходити будуть. 16 Твоїм імям радуються цілий день, і справедливостю твоєю будуть возвисшені. 17 Ти бо єси окраса сили їх, і благоволеннєм твоїм піднесеться ріг наш; 18 Бо Господь щит наш, і святий Ізраїля царь наш. 19 Тоді говорив ти у видінню про твого праведника і сказав: Положив я поміч на потужного, я вивисшив вибранця з народу. 20 Знайшов Давида, слугу мого, святим миром моїм помазав його. 21 З ним буде кріпко рука моя, і рамя моє дасть йому силу. 22 Не подужає його ворог, і син несправедливості не буде гнобити його; 23 Я розітру перед очима його напасників, і поражу ненависників його. 24 А моя вірність і моя милість буде з ним, і моїм імям буде возвисшений ріг його. 25 Положу руку його на море, а правицю його на ріки. 26 Він буде звати мене: Ти єси батько мій, Бог мій і скеля спасення мого! 27 І зроблю його первородним, найвисшим над царями землі. 28 По віки сохраню милість мою до него, і заповіт мій з ним не зміниться. 29 І посаджу насіннє його на віки, і престіл його, як дні небесні. 30 Коли сини покинуть закон мій, і не будуть ходити в присудах моїх, 31 Коли осквернять установи мої, і заповіді мої не будуть хоронити, 32 То жезлом покараю переступи їх, і ударами несправедливість їх, 33 Але милості моєї, не одійму від його, і не кину вірності моєї. 34 Не зневажу заповіту мого і не зміню, що вийшло з уст моїх. 35 Один раз поклявся я святостю моєю: Не злукавлю перед Давидом! 36 Насіннє його буде по віки, і престіл його, як сонце передо мною; 37 Як місяць, так буде він стояти вічно, а свідок на облаках вірний. 38 Тепер же ти відкинув і відрікся, розгнівився вельми на помазанця твого; 39 Ти відкинув заповіт слуги твого, зневажив до землі корону його. 40 Розвалив усі мури його, обернув в руїну оружні його замки. 41 Рабують його всі, котрих дорога сюди попаде; сьміховиском стався сусідам своїм. 42 Ти підніс правицю напасників його; обрадував всіх ворогів його. 43 Гострого меча його ти на бік одводив, і не дав йому подужати в бою. 44 Ти знищив славу його, і повалив на землю престіл його. 45 Ти убавив йому віку молодого, соромом окрив його. 46 Доки, Господи, будеш все ховатись, буде огнем палати ярість твоя? 47 Згадай що до мене, яке життє моє! Хиба на суєту мізерну сотворив ти всіх дітей людських? 48 Котрий чоловік жиє і не побачить смерті, визволить душу свою від сирої землі? 49 Господи, де твої давні милості, про які ти вірностю перед Давидом клявся? 50 Згадай, Господи, наругу слуг твоїх, що ношу в серці моїм від усіх тих багато народів; 51 Від ворогів твоїх, Господи, що соромили сліди помазанця твого. Благословен Господь по віки! Амінь, нехай так буде, амінь!