Друге послання Петра
1
Привітання
1 Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа.
Тим, хто завдяки праведності нашого Бога й Спасителя Ісуса Христа отримав таку ж дорогоцінну віру, як і ми.
2 Нехай благодать і мир вам примножаться в пізнанні Бога та Ісуса, нашого Господа.
Покликання та обрання християн
3 Його божественна сила дала нам усе для життя й побожності через пізнання Того, Хто покликав нас Своєю славою й доброчесністю. 4 Завдяки їм нам даровані великі та дорогоцінні обітниці, щоб через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши розтління, яке існує у світі через лихі бажання.
5 Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до вашої віри доброчесність, до доброчесності – знання, 6 до знання – стриманість, до стриманості – терпеливість, до терпеливості – побожність, 7 до побожності – братолюбство, а до братолюбства – любов. 8 Бо якщо ви все це маєте й воно примножується серед вас, то не будете бездіяльними чи безплідними у пізнанні Господа нашого Ісуса Христа. 9 А в кого цього немає, той короткозорий, навіть сліпий, і забув про очищення від своїх минулих гріхів.
10 Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, бо, роблячи так, ніколи не спіткнетесь 11 і будете щедро забезпечені правом увійти до вічного Царства Господа й Спасителя нашого Ісуса Христа.
12 Тому я постійно нагадуватиму вам про це, хоча ви це знаєте й утверджені в теперішній істині. 13 Бо вважаю за праведне, доки я ще в цьому наметі*Мається на увазі земне тіло., спонукати вас нагадуванням, 14 знаючи, що зняття мого намету вже близько, як і відкрив мені наш Господь Ісус Христос. 15 Я дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.
Слава Христа і пророче слово
16 Адже ми сповістили вам про силу та наближення Господа нашого Ісуса Христа, не слідуючи хитромудрим міфам, але будучи очевидцями Його величі. 17 Бо Він отримав честь і славу від Бога Отця, коли до Нього пролунав від величної слави такий голос: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав».†Див. Мт. 17:5; Мк. 9:7; Лк. 9:25. 18 І ми почули цей голос, що пролунав із неба, коли були з Ним на святій горі.
19 І ми маємо ще надійніше пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, доки не почне розвиднятися й ранкова зоря не зійде у ваших серцях. 20 Пам’ятайте‡Буквально: знайте. насамперед про те, що в Писанні жодне пророцтво не походить від чийогось власного тлумачення. 21 Адже пророцтво ніколи не лунало з волі людини, але від Бога говорили люди, натхнені Святим Духом.