8
Очищення прокаженого
1 Коли Ісус зійшов з гори, багато людей пішло за Ним. 2 І ось один прокажений прийшов, поклонився Йому й промовив:
―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.
3 Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив:
―Хочу, будь чистим!
І вмить чоловік очистився від прокази.
4 Ісус сказав йому:
―Дивись, нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення.*Див. Лев. 14:1-32.
Віра сотника
5 Коли ж Ісус увійшов до Капернаума, прийшов до Нього сотник, який просив Його, 6 кажучи:
―Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і тяжко страждає.
7 Ісус сказав йому:
―Я прийду та зцілю його.
8 Але сотник відповів:
―Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга. 9 Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» – і він іде, а іншому: «Прийди!» – і він приходить, і рабу моєму: «Зроби це!» – і він робить.
10 Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним:
―Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри. 11 Кажу ж вам: багато хто прийде зі сходу та заходу і сядуть за стіл разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному. 12 А сини Царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач та скрегіт зубів.
13 А сотникові Ісус сказав:
―Іди! Нехай станеться за твоєю вірою!
І тієї ж миті його слуга одужав.
Зцілення багатьох людей
14 Прийшовши в дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежить у гарячці. 15 Він доторкнувся до її руки – і гарячка залишила жінку. Вона встала та почала прислуговувати Йому.
16 Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих. Він словом виганяв духів та зцілив усіх хворих на різні недуги, 17 щоб сповнились слова, сказані через пророка Ісаю:
«Він узяв на Себе наші хвороби
і поніс наші недуги».†Див. Іс. 53:4.
Ціна слідування за Христом
18 Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав учням відплисти на другий бік моря. 19 Тоді підійшов до Нього один книжник і сказав:
―Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
20 Ісус відповів йому:
―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.
21 А інший з Його учнів сказав:
―Господи, дозволь мені спочатку піти та поховати мого батька!
22 Але Ісус відповів:
―Іди за Мною й залиши мертвим ховати своїх мерців.
Ісус заспокоює бурю
23 Потім Ісус зайшов у човен, за Ним увійшли і Його учні. 24 І ось здійнялась на морі велика буря, так що хвилі заливали човен, а Він спав. 25 Учні підійшли й розбудили Його, кажучи:
―Господи, спаси нас, бо ми гинемо!
26 Він сказав їм:
―Чому ви злякалися, маловіри?
Тоді, піднявшись, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.
27 Люди дивувалися кажучи:
―Хто ж Він такий, що вітри та море підкоряються Йому?
Звільнення двох одержимих
28 Коли Ісус прийшов на другий берег моря, у землю Гадаринську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць. Вони були дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29 І ось вони закричали:
―Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди, щоб мучити нас завчасно?
30 Неподалік від них паслося велике стадо свиней. 31 Демони просили Ісуса, кажучи:
―Якщо виганяєш нас, то надішли нас у це стадо свиней.
32 Він сказав їм:
―Ідіть!
Тоді, вийшовши, вони увійшли у свиней, і ось стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді. 33 Свинопаси побігли й, діставшись до міста, сповістили про все, а також про біснуватих. 34 І ось усе місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.