1 Ісус сів у човен та, перепливши море, прибув до Свого міста. 2 І ось до Нього принесли паралізованого, що лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Не бійся, сину! Прощаються тобі гріхи твої!»

3 Але деякі книжники почали говорити між собою: «Він богохульствує!»

4 Тоді Ісус, знаючи їхні думки, сказав: «Чому ви думаєте погано у ваших серцях? 5 Що легше сказати: „Прощаються твої гріхи!“ чи „Встань і ходи!“? 6 Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». Тоді сказав паралізованому: «Встань, візьми свою постіль та йди додому!» 7 І, вставши, чоловік пішов додому. 8 Побачивши це, натовп злякався й почав прославляти Бога, Який дав людям таку владу.

9 Коли Ісус повертався звідти, то побачив чоловіка, на ім’я Матвій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом.

10 І коли Ісус сидів за столом у домі Матвія, то прийшло багато митників та грішників і їли разом з Ісусом та Його учнями. 11 Побачивши це, фарисеї сказали Його учням:

―Чому ваш Учитель їсть разом із митниками й грішниками?

12 Ісус же, почувши це, відповів:

―Не здорові потребують лікаря, а хворі. 13 Ідіть же й навчіться, що значить: «Милосердя хочу, а не жертви».*Див. Ос. 6:6.Бо Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.

14 Тоді прийшли до Нього Іванові учні й запитали:

―Чому ми та фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?

15 Ісус відповів:

―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть.

16 Ніхто ж не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка з неї збіжиться та відірве з одежі, і діра стає ще більшою. 17 Ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, адже бурдюки розірвуться – і вино виллється, а бурдюки пропадуть. Молоде вино вливають у нові бурдюки – і збережеться й одне, і друге.

18 Коли Ісус казав їм це, ось прийшов один із керівників синагоги, вклонився Йому та сказав: «Моя донька тільки що померла, але прийди та поклади на неї Свою руку – і вона оживе».

19 Піднявшись, Ісус з учнями пішли за ним.

20 І ось одна жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одежі, 21 бо вона говорила сама собі: «Якщо хоч доторкнуся до Його одежі, то одужаю!».

22 Ісус же, повернувшись, побачив її та сказав: «Не бійся, донько! Твоя віра врятувала тебе». І жінка одразу була зцілена.

23 Коли Ісус прийшов у дім керівника синагоги, то побачив там сопілкарів та засмучених людей. 24 Він сказав їм: «Вийдіть, бо дівчинка не померла, а спить». Але вони почали глузувати з Нього.

25 Коли ж натовп вивели, Ісус зайшов до кімнати, узяв дівчинку за руку, і вона встала. 26 Звістка про це розійшлася по всій тій країні.

27 Коли Ісус вийшов звідти, за Ним пішли двоє сліпих, які кричали:

―Змилуйся над нами, Сину Давидів!

28 Коли ж Він увійшов у дім, сліпі підійшли до Нього, і Ісус запитав їх:

―Вірите, що Я можу це зробити?

―Так, Господи, – відповіли вони.

29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, кажучи:

―За вірою вашою нехай станеться вам!

30 І їхні очі відкрилися.

Ісус же суворо застеріг їх, кажучи:

―Дивіться, щоб ніхто не довідався!

31 Але вони, вийшовши, розповідали про Нього всюди по тій країні.

32 Коли ж вони виходили, то ось привели до Нього німого чоловіка, який був біснуватим. 33 Як тільки демон вийшов, німий чоловік заговорив; і весь натовп дивувався кажучи: «Ніколи такого не траплялося в Ізраїлі».

34 Але фарисеї казали: «Він виганяє демонів силою володаря демонів».

35 Ісус ходив через усі міста та села й навчав у їхніх синагогах, проповідуючи Добру Звістку Царства Небесного. Він зцілював усі хвороби та недуги. 36 Побачивши людей, Ісус змилосердився над ними, тому що вони були втомлені та безпорадні, як вівці, що не мають пастуха. 37 Тоді Він промовив до своїх учнів: «Жнива насправді великі, а робітників мало, 38 тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої».