Dónbeenì páaníi fĩnle vũahṹ Maaki 12

Ho èrézɛ̃́n vĩ̀nsĩ̀a ɓuahó vàrowà wàhiire

(Matiye 21.33-46; Luki 20.9-19)

1 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu wã́a wee bío làa ba lè hã wàhio: «Nìi ɓúi hĩ́a léra ho èrézɛ̃́n vĩ̀nsĩ̀a ɓuahó á son ho dándá kĩ́nía yi, á có ho kɔ̃hṹ na ó o wé è ɲaa ho èrézɛ̃́n yi. O mún son o paro lùe. Bṹn mɔ́n ó o wã̀anía tò lè ɓa nùpua ɓúi na à và ho, ò orɛ́n wà van le khúii. 2 Pã̀ahṹ na ho èrézɛ̃́n wee be yi, ó o tonkaa mí ton-sá nì-kéní le o va ɓa nùpua mu cɔ̃́n le ɓa khé bìo bìo sã̀ mí yi à na. 3 Á ɓa nùpua mu vaá han wo á día ó o wà lè mí níi kã́amáa. 4 Ó o mɔhṹ ɓànso bĩnía tonkaa mí ton-sá veere. Á wón ɓa vaá vṹaana vṹaana ɲúhṹ, à ɓa là là a. 5 Ó o mɔhṹ ɓànso tĩ́n pá bĩnía tonkaa nì-veere. Á ɓa vaá ɓó wón. Lé kà síi ɓa wó lè ɓa ton-sáwá cɛ̀rɛ̀ɛ na ó o mɔhṹ ɓànso tonkaa. Ɓa ɓúi ɓa han, à ɓa ɓúi ɓa ɓó. 6 O mɔhṹ ɓànso za na ó o bò mí tàká wán lé yìa wã́a ká a cɔ̃́n. Á wón lé yìa ó o tonkaa, ò o wee leéka: Ĩ za wón ɓa à kɔ̃̀nbi. 7 Bìo ɓa nùpua mu yère dá a wán, á ɓa wee bío mín yi: ‹Yìa lua kà lé yìa á ho mɔhṹ bìo khíi sĩ̀ yi. Mi wa ɓúe o á ho mɔhṹ bìo wã́a à sĩ̀ wɛn.› 8 À ɓa hĩ́nɔn wìira a za mu ɓó, á lá lée lèera día lè ho soró mɔ́n.» 9 Ó o Yeesu wã́a tùara ɓa yi: «Lé mu yɛ́n á ho mɔhṹ ɓànso wã́a à wé? Ò o ò ɓuen ɓueé ɓúe ɓa nùpua mu, ká a cà nì-vio á à kúee mí mɔhṹ mu yi. 10 Le bíonì na kà á mi so dĩǹ yí kàránna le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi yí mɔn le?

‹Le huee na ɓa so-sowa fù pã́ día lé dìo hĩ́a ɓueé ɓuan ho soró dĩ̀nía.

11 Bìo kà lé bìo ó o Ɲúhṹso Dónbeenì wó, mu lée bè-tente wa yèn-dã́ní yi.*›»

12 Ɓa *zúifùwa ɲúnása wee cà bìo ɓa a dĩ̀n wán á à wìiráa o Yeesu, lé bìo ɓa zũ le lé ɓarɛ́n á le wàhiire mu wà bò wán. Ɛ̀ɛ ká bìo ɓa zã́na ɓa zã̀amáa, á ɓa día wo à ɓa wà.

Ho lànpó cãló à na ho Oroomu bɛ́ɛ yi bìo

(Matiye 22.15-22; Luki 20.20-26)

13 Bṹn mɔ́n á ɓa tonkaa ɓa *Farizĩɛwa nùwã yɛn ɓúi là a *Heroode kuure nùpua nùwã yɛn ɓúi o Yeesu cɔ̃́n le ɓa ɓuee tùa wo yi, à yíráa o níi ɓua yi. 14 Á ɓa ɓueé bía nɔn wo yi: «Nì-kàránlo, wa zũ le fo wee mì ho tũ̀iá. Fo yí máa zɔ̃́n nùpue. Fo mún yí máa kà nùpue yìo. Bìo le Dónbeenì le ɓa nùpua wé ɓua lè míten lé bṹn ɓàn kàránló binbirì á fo wee na. Àwa, á ũ bío na wɛn. Wa làndá yi á ho lànpó ko ho wé cã na ho Oroomu kɔ̃hṹ bɛ́ɛ yi lée, tàá mu yí ko làa wéró? Wa ko wa wé cã ho lée, tàá wa wé yí cã ho?» 15 Ó o Yeesu zũna le bìo ɓa lon binbirì á ɓa yí bía. Ó o wã́a bía nɔn ɓa yi: «Mi wi mi khũaa ĩ ɲii yi à yíráa ĩ níi ɓua yi le we? Mi cà le wɛ́n-hɔ̃nló ɓúi na miì le ĩ loń.» 16 Á ɓa cà le ɓueé nɔn wo yi. Ó o Yeesu tùara ɓa yi: «Ho yahó lè le yèni na wi le wɛ́n-hɔ̃nló mu wán á wée te?» Á ɓa bía: «Lé ho Oroomu bɛ́ɛ.» 17 Ó o Yeesu wã́a bía nɔn ɓa yi: «Àwa. Bìo sã̀ ho Oroomu bɛ́ɛ yi à mi na mu wo yi. Ká bìo ɓɛ̀n sã̀ le Dónbeenì yi à mi na mu le yi.» Á ɓa wó coon bìo ó o bía bìo yi.

Ɓa nì-hía vèeró bìo

(Matiye 22.23-33; Luki 20.27-40)

18 Ɓa *Sadusĩɛwa lé bìa le ɓa nì-hía máa vèe. Wizonle ɓúi, á ɓa ɓúi á ɓueé ɓó a Yeesu yi á tùara a yi kà: 19 «Nì-kàránlo, bìo ó o *Mɔyiize túara henía nɔn wɛn lé bìo kà: ‹Hen ká a ɓúi yan mín hã́a á húrun ò o yí yú za làa wo, á ɓàn za ko ò o fé ɓàn hã́a ya à te ɓa zàwa yi mín za mu yèni yi.›† 20 Àwa. Ka lòn nùpua nùwã hèɲun ɓúi yánkaa lée zàwa síi. Ó o yahón so yan mín hã́a á húrun ò o yí yú za làa wo. 21 Ó o ɲun níi so fó a mahã́a mu yan á húrun ò o yí yú za làa wo. Lé bṹn ó o tĩn níi so bìo mún wóráa. 22 Ɓa mí nùwã hèɲun yan wo bèenia á húrunka ò o ɓúi yí yú za làa wo. Mu ɓàn véeníi ó o hã́a mu mún húrun. 23 Àwa. Nɔ̀nzoǹ na ɓa nì-hía á à vèe yi ó o hã́a mu bìo á à sĩ̀ a yɛ́n yi? Bìo ɓa mí nùwã hèɲun màhã́ yan wo bèenia.» 24 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Mi wee vĩ́iní miten. Ĩ bía bṹn lé bìo mi yí zũ le Dónbeenì bíonì vũahṹ bíoní kúará. Mi mún yí zũ le le Dónbeenì dà bìo ɓúenɓúen wee wé. 25 Mu bon. Ɓa nì-hía khíi vèera á ɓa báawa lè ɓa hã́awa máa bĩní máa ya mín. Ɓa à ɓonmín lè le Dónbeenì wáayi tonkarowà ho wáayi. 26 Ɓa nì-hía vèeró dã́ní yi á mi so dĩǹ yí kàránna ho lahó na wee bío le vĩ̀ndɛ̀-za na ho dɔ̃hṹ wi yi bìo o Mɔyiize vũahṹ yi yí mɔn le? Mu túara bĩ́n le le Dónbeenì bía nɔn o Mɔyiize yi: ‹Ĩnɛ́n lé o *Abarahaamu là a *Izaaki là a *Zakoobu ɓàn Dónbeenì.›‡» 27 Ó o Yeesu wã́a bía: «Le Dónbeenì lé bìa yìo wi lua ɓàn Dónbeenì ká le yínɔń nì-hía ɓàn Dónbeenì. Mi sòobáa wee vĩ́iní miten dà.»

Le Dónbeenì làndá na bìo here po hĩ̀a ká

(Matiye 22.34-40; Luki 10.25-28)

28 Ho *làndá bìo zéenílo ɓúi ɲá ɓa wã̀aníi. Ó o mɔn ò o Yeesu bía se nɔn ɓa Sadusĩɛwa yi ó o vá ɓueé ɓó a yi ò o tùara a yi: «Le Dónbeenì làndáwá ɓúenɓúen tĩ́ahṹ á lé ho yɛ́n bìo here po hĩ̀a ká?» 29 Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Le Dónbeenì làndáwá yi á hìa kà lé hìa bìo here po hĩ̀a ká: ‹*Isirayɛɛle nìpomu, ɲí bìo kà: Wa Ɲúhṹso Dónbeenì lé o Ɲúhṹso mí dòn. 30 Fo ko à ũ wań ũ Ɲúhṹso Dónbeenì lè ũ sĩi ɓúenɓúen, lè ũ mànákã̀ ɓúenɓúen, lè ũ yilera ɓúenɓúen, lè ũ pànká ɓúenɓúen.›§ 31 Hìa sã̀ ho yi lé hìa kà: ‹Fo ko à ũ wań mí ninza làa bìo fo waráa ũten bìo síi.›* *Làndáwá na kũn bìo here á po hã bìo ɲun na kà hɔ̃́n mía.» 32 Á ho làndá bìo zéenílo wã́a bía nɔn o Yeesu yi: «Nì-kàránlo mu se, bìo fo bía lé ho tũ̀iá. O Ɲúhṹso lé le Dónbeenì mí dòn. Dónbeenì ɓúi kũn mía ká mu yínɔń lerɛ́n. 33 À wań le Dónbeenì lè ũ sĩi ɓúenɓúen, lè ũ yilera ɓúenɓúen lè ũ pànká ɓúenɓúen, à mún wań mi ninza lè ũten bìo síi, bṹn sṹaaní mu hãmu na ɓa wee wé na le Dónbeenì yi lè ɓa bà-kùio na ɓa wee ya lè le muinì na le Dónbeenì yi.» 34 Ó o Yeesu mɔn ò o nìi mu bía ɓa bè-zũńlowà bíoní ó o bía nɔn wo yi: «Hen làa cĩ́inú ká fo ò kɛń le Dónbeenì bá-zàmu yi.» Bṹn mɔ́n ó o ɓúi wã́a yí bĩnía yí khà míten yí tùara a yi làa bìo ɓúi.

Yìa le Dónbeenì mɔn léra bìo

(Matiye 22.41-46; Luki 20.41-44)

35 Mu wó ká a Yeesu wee kàrán ɓa nùpua le *Dónbeenì zĩ-beenì yi, ó o tùara bìo kà: «Ho *làndá bìo zéenílowa dà a wé kaka a bíoráa le yìa le Dónbeenì mɔn léra lé o *Daviide mɔ̀nmàníi? 36 Lé bìo ó o *Daviide mí bɛɛre á le Dónbeenì Hácírí wó ó o bía bìo kà:

‹O Ɲúhṹso Dónbeenì bía nɔn ĩ Ɲúhṹso yi:

Ɓuee kɛɛní ĩ nín-tĩánì fúaa ká ĩ ɓúrá ũ zúkúsa ũ tá á ũ bò ũ zení wán.†›

37 «Bìo ó o *Daviide wee ve yìa le Dónbeenì mɔn léra le mí Ɲúhṹso. Ó o wé o Ɲúhṹso ká a mún pá à wé o mɔ̀nmàníi kaka?» Ɓa zã̀amáa wee ɲí a Yeesu cɔ̃́n lè le sĩ-wɛɛ.

Mi yí wé lè ho làndá bìo zéenílowa bìo

(Matiye 23.1-36; Luki 20.45-47)

38 Bìo ó o Yeesu wee kàrán ɓa zã̀amáa ó o wee bío na ɓa yi: «Mi yí wé lè ho *làndá bìo zéenílowa bìo. Bán na wa hã báká-beera zĩ́ló à wé hɛ́ɛkaráa. Ɓa wi ɓa nùpua wé tɛ̀ɛní ɓa yi lè le kɔ̃̀nbii ɓa zã̀amáa fèmínló lara yi. 39 Ɓa *zúifùwa kàránló zĩní yahón kanmúiní lè ho dĩ́nló díiníi kɛɛnínía na seka á ɓa wé hueeka kɛɛní yi. 40 Ɓa wee khà ɓa mahã́awa à fé níi bìo ɓúenɓúen. Ɓa mún wa ho fìoró na túee wéró à wé lè ɓa térénna. Ɓarɛ́n cítíi khíi wee here le Dónbeenì cɔ̃́n.»

O mahã́-khenii hãmu bìo

(Luki 21.1-4)

41 O Yeesu kará le *Dónbeenì zĩ-beenì hãmu ɓonkonì nìsã́ní á wee loń bìo ɓa zã̀amáa wee kúeeráa le wárí le yi. Ho nàfòró ɓànsowà cɛ̀rɛ̀ɛ wee ɓuee kúee le wárí na boo. 42 Mahã́-khenii ɓúi mún ɓueé kúaa mí tɔ̃mɔ́nwà bìo ɲun. 43 Ó o Yeesu wã́a von mí nì-kenínia á bía nɔn yi: «Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: O mahã́-khenii na kà bìo na ó o kúaa á boo po bìa ká ɓúenɓúen bìo. 44 Lé bìo le wárí na ɓa ɓúenɓúen wó lè mu hãmu lé dìo ɓa yú puunía. Ò orɛ́n lè mí khemu, ò o pá kúaa bìo wi o cɔ̃́n ɓúenɓúen na ó o lá wé è dí.»

* 12:11 Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 118.22-23 † 12:19 Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 25.5-6 ‡ 12:26 Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 2.6 § 12:30 Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 4–5 * 12:31 Mi loń Levii nùwã vũahṹ (Lévitique) 19.18 † 12:36 Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 110.1