12
Kã́mabogↄↄzĩ
(Maa 2.23-3.6, Luk 6.1-11)
Bee gbɛa Yesu lɛ́ pã blɛwɛmbua kã́mabogↄↄzĩ. Nↄana lɛ́ aà ìwaↄ dɛ, ↄ̃ aa pↄ́wɛna wòlo, aalɛ só.* Kɛ́ Falisiↄ è, ↄ̃ aa ò Yesuɛ: N ìwaↄ gwa, aalɛ yã́ pↄ́ wìli kɛ kã́mabogↄↄzĩo kɛ. Ɔ̃ Yesu ònɛ́: I kyokɛ á è lá Davidi kɛ̀ ń a gbɛ̃́ↄ gↄↄ pↄ́ nↄana lɛ́ ń dɛo lé? À gɛ̃̀ Lua ua, à pɛ̃ɛ pↄ́ wa kàlɛ Luaɛ sò, pɛ̃ɛ pↄ́ aàpi ń a gbɛ̃́ↄ aa a soa zɛ́ vĩo, sema sa'onaↄ bàasio. Kɛ́ sa'ona pↄ́ aa ku Lua ua kã́mabogↄↄzĩↄ lɛ́ bↄ gↄↄpi yã́ kpɛ mɛ́ aa tàae vĩ sↄ̃o, i a kyokɛ á è Mↄizi ikoyã guuo lé?§ Málɛ oɛ́: Pↄ́ pↄ́ a zↄ̃ↄ dɛ Lua uaa ku la. Tó á yã́ɛ bee midↄ̃ɛ, gbɛ̃kɛkɛakↄ̃ɛ ↄ̃ má yei, i kɛ sa'oa no,* dↄ̃ yãa i yãesaideↄ tàae eo. Asa Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ iko vĩ kã́mabogↄↄwaɛ.
Kɛ́ Yesu bↄ̀ we, ↄ̃ à gɛ̃̀ ń lousisikpɛu. 10 Gↄ̃ɛ pↄ́ a ↄ imia ku we. Kɛ́ gbɛ̃eↄ ye yãda Yesula yã́i, ↄ̃ aa aà là aa mɛ̀: Gbɛ̃́gbãgbãa zɛvĩ kã́mabogↄↄzĩa? 11 Ɔ̃ Yesu wèmá à mɛ̀: Á démɛ aↄ sã vĩ, a zuwà ɛu kã́mabogↄↄzĩ, a gɛ̃ bↄio ni? 12 Gbɛ̃nazĩna dɛ sãa zↄ̃ↄ. Ayãmɛto maakɛa kã́mabogↄↄzĩ zɛvĩ. 13 Ɔ̃ Yesu ò gↄ̃ɛpiɛ: Ǹ n ↄpi poo. A pòo, ↄ̃ à sù a gbɛu wásawasa lá adowa. 14 Ɔ̃ Falisiↄ bↄ̀lɛ gɛ̀ lɛkpaaĩi Yesuzi, lá aa kɛ wà aà dɛ.
Zĩkɛna pↄ́ Lua sɛ̀
15 Yesu dↄ̃̀, ↄ̃ à gò we. Bíla bↄ̀ tɛaàzi, ↄ̃ à ń gyãeↄ gbã̀gbã píi, 16 à gìnɛ́ aa a tↄ́ fãaa. 17 Beewa Lua yã́ pↄ́ ãnabi Isaia òɛ bee kɛ̀, à mɛ̀:
18 Ma zĩkɛna pↄ́ má sɛ̀n kɛ,
ma yenzide pↄ́ aà yã́ ì kamagu.
Má a Nisĩna pisiwà,
i yã́zɛde da buiↄnɛ.
19 A lɛkpaakɛo, a palamáo,
gbɛ̃e a aà zↄa ma dↄ gãaɛo.
20 A fee ɛkpaazɛua ɛ́o,
a filia yɛ̃ɛɛna dɛo,
ↄ̃ a to yã́zɛde mↄ ↄda zãa.
21 Bui píi wɛ́ aↄ dↄaàzi.
Tã́agoa
(Maa 3.20-30, Luk 11.14-23)
22 Ɔ̃ wà mↄ̀ Yesuɛ ń tã́ade vĩ̀a pↄ́ a lɛ́na naalɛao. Yesu aà gbã̀gbã, àlɛ yã'o sa, àlɛ gu'e. 23 Ɔ̃ yã́pi dì bílawa píi aa mɛ̀: Davidi Buipi yã̀ mↄↄↄ? 24 Kɛ́ Falisiↄ mà, ↄ̃ aa mɛ̀: Gbɛ̃́ɛ bee a fↄ̃ tã́a gonɛ́o, mɛ́ i kɛ ń tã́aↄ kía Beezebu gbãao bàasio. 25 Yesu ń làasoo dↄ̃, ↄ̃ à mɛ̀: Kpala pↄ́ a gbɛ̃́ↄ íbɛlɛsɛ̀ ń kↄ̃o a midɛ. Wɛ̃́lɛ ge ua pↄ́ a gbɛ̃́ↄ íbɛlɛsɛ̀ ń kↄ̃o a gↄ̃ bɛzĩ ũɛ. 26 Tó Setãu lɛ́ a gbɛ̃́ↄ gonɛ́, à íbɛlɛsɛ̀ ń azĩaon we. Aà kpala aↄ zɛa kpelewa ni? 27 Tó Beezebu gbãa miↄ tã́agoomá bɛ, á gbɛ̃́ↄ ì go ń dé gbãao sↄ̃ ni? Beewa ázĩa gbɛ̃́ↄ yã́'ĩikpàwá. 28 Lá Lua Nisĩna gbãa ↄ̃ málɛ tã́agoomá, àↄ dↄ̃ kɛ́ kía pↄ́ Lua kpà mↄ̀ á guun we.
29 Kpelewa gbɛ̃́ a gɛ̃ gↄ̃sa gbãa kpɛ́u à aà pↄ́ↄ sɛ́lɛ, mɛ́ i kɛ à aà yè gĩa bàasio ni? Aà yea gbɛa ↄ̃ a aà kpɛ́ yↄɛ sa. 30 Gbɛ̃́ pↄ́ dɛ ma gbɛ̃́ ũo á ma ibɛɛɛ, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ pↄ́ kãaamanↄo, àlɛ fãaaɛ. 31 Ayãmɛto málɛ oɛ́, Lua a gbɛ̃́ↄ kɛ̃́ ń ń duunao ń a tↄ́ bɛ̃̀ɛ pↄ́ aa sìↄ píi, ãma a gbɛ̃́ pↄ́ à a Nisĩna tↄbɛ̃ɛsì kɛ̃o. 32 Tó gbɛ̃́ yãdↄ̀ Gbɛ̃nazĩn Nɛ́wa, Lua a aà kɛ̃́, ãma tó gbɛ̃́ yãdↄ̀ Lua Nisĩnawa, Lua a ade kɛ̃ dṹnia tiaɛ bee guuo ge a pↄ́ lɛ́ mↄ́.
Gbɛ̃́ dↄ̃a a yãkɛawa
(Luk 6.43-45)
33 Tó n lí maa bà, a nɛ́ ìↄ maaɛ. Tó n lí vãi bà sↄ̃, a nɛ́ ìↄ vãiɛ. Asa libɛ wì lí dↄ̃wà.§ 34 Gbɛ̃nazĩn píligonaↄ!* Kɛ́ á vãi, kpelewa á fↄ̃ yãmaa oi? Asa yã́ pↄ́ kↄ̃̀ sↄ̃u ↄ̃ lɛ́ ì o. 35 Gbɛ̃maa ì maa bↄ a sↄ̃̀ maa guuɛ. Gbɛ̃vãi sↄ̃ ì vãi bↄ a sↄ̃̀ vãi guuɛ. 36 Málɛ oɛ́: Yã́kpalɛkɛgↄↄzĩ gbɛ̃́ↄ ń yãfaasai pↄ́ aa ò sɛ́lɛ siu Luaɛ píi. 37 Asa yã́ pↄ́ ń ò mɛ́ a yãnakpama ge ↄ̃mɛ a yãdanla.
Seelagbɛaa Yesuwa
(Maa 8.11-12, Luk 11.29-32)
38 Ɔ̃ Mↄizi ikoyãdanɛdeeↄ ń Falisieↄ ò Yesuɛ: Mae, wá ye ǹ seelae kɛ wà e. 39 Ɔ̃ Yesu wèmá à mɛ̀: Gbãgbɛ̃ vãi luanaaikɛnsaiↄ mɛ́ lɛ́ seela gbɛaa. Má seelae kɛnɛ́o, sema ãnabi Yonasi pↄ́. 40 Lá Yonasi kɛ̀ kpↄ̀ gbɛ̃̀nɛ gbɛɛ guu fãanɛ ń gwãasĩnao e gↄↄ àaↄ̃, màa Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ a kɛ tɛ̃́ɛnau fãanɛ ń gwãasĩnao e gↄↄ àaↄ̃. 41 Yã́kpalɛkɛgↄↄzĩ Ninivadeↄ fɛlɛ yãda gbãgbɛ̃ↄlaɛ. Asa kɛ́ aa Yonasi waaso mà, aa nↄ̀sɛlìlɛɛ, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ a zↄ̃ↄ dɛ Yonasia ku la. 42 Yã́kpalɛkɛgↄↄzĩ gɛↄmidↄkĩi oi nↄɛ kía a fɛlɛ yãda gbãgbɛ̃ↄlaɛ. Asa nↄɛpi bↄ̀ za tↄↄlɛ lɛ́wa, à mↄ̀ Salomↄↄ ↄ̃nↄyã maiɛ,§ mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ a zↄ̃ↄ dɛ Salomↄↄa ku la.
Tã́a taa a sↄ̃́ ziwa
(Luk 11.24-26)
43 Tó wà tã́a gò gbɛ̃́ɛ, ìↄ liaaliaa gugiiu àↄ gbɛ̃́ wɛɛlɛ à diɛ̀ɛ. Tó i eo, 44 ↄ̃ ì mɛ: Má ɛa ta ma sↄ̃́ ziwaɛ. Ì ɛa tawà, ì e a bɛ ado à zu'ò, à azĩa kɛ̀kɛ wásawasa. 45 Ɔ̃ ì gɛ tã́a pↄ́ an vãi dɛalaↄ sɛ́lɛ mɛ̀n sopla à suńnↄ, aaì diɛ̀. Ɔ̃ gbɛ̃́pi gwea gbɛzã vãi ì dɛ a káaua. Gó doũpi mɛ́ a gbãgbɛ̃ↄ bua sↄ̃.
Yesu daɛↄ
(Maa 3.31-35, Luk 8.19-21)
46 Kɛ́ Yesu lɛ́ yã'o bílaɛ, ↄ̃ aà da ń aà dãunaↄ kà, aa zɛ̀ bàasi, aa ye aà yã́i. 47 Ɔ̃ wa òɛ̀: N da ń n dãunaↄ zɛa bàasi, aa ye n yã́i. 48 Ɔ̃ Yesu a zãsì gbɛ̃́piwa à mɛ̀: Démɛ ma da ge ma dãunaↄ ũi? 49 Ɔ̃ à ↄdↄ̀ a ìwaↄwa à mɛ̀: Ma da ń ma dãunaↄn kɛ. 50 Asa gbɛ̃́ pↄ́ ì ma Mae pↄ́ kú musu pↄeã kɛ mɛ́ ma dãuna ge ma dãe ge ma da ũ.
* 12:1 Iko 23.25 12:2 Bↄa 34.21 12:4 1Sam 21.1-6, Lev 24.9 § 12:5 Nao 28.9-10 * 12:7 Oze 6.6 12:21 Isa 42.1-4 12:24 Mat 9.34 § 12:33 Mat 7.20 * 12:34 Mat 3.7 12:40 Yon 2.1 12:41 Yon 3.5 § 12:42 1Kia 10.1-10